Фахівці шукатимуть межі Басівкутського водосховища

Ще влітку минулого року депутати Рівнеради активно взялися за очистку Басівкутського водосховища. Скликали науковців, напрацьовували план дій і мало не на кожній сесії міської ради розповідали, що потрібно зробити, аби водне плесо привести хоча б до нормального стану.  

Міський голова Рівного від сесії до сесії обіцяв, що місто придбає земснаряд, за допомогою якого поглиблять дно, однак до цього часу видимих кроків порятунку «потопельника» містяни не помітили. Експерти й далі фіксують погіршення стану води, хоча, здавалося б, куди вже гірше. Чи вдалося виконати хоч щось із раніше запланованого, дізнавалися наші журналісти.

Після десятків круглих столів, прес-зустрічей і решти заходів міські обранці 17 серпня минулого року зуміли прийняти документ, що став «дорожньою картою» із порятунку озера. Йдеться про Програму  розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2015–2020 роки. Подібна програма існувала і раніше. Але по суті лише на папері. На свій захист фахівці зауважують, що раніше програму не виконували, бо коштів бракувало. При цьому ніхто з чиновників не зміг дати відповіді на запитання: «Яка ж сума потрібна для проекту впорядкування озера та інших водойм міста і хто ж відповідає в місті за Басівкутське озеро?».

Говорили-балакали і врешті з-поміж іншого вирішили: починати треба зі зміни старої програми. Тож на серпневій сесії затвердили оновлену програму, де прописали:

– Створити єдину вертикаль відповідальних виконавчих органів за стан водойм на базі комунального підприємства «Трест зеленого господарства». Підприємство матиме спеціальний відділ, який відповідатиме за стан водойм міста;

– Зареєструвати права власності громади на водні об’єкти та їхня охорона;

– Каналізувати приватний сектор Басового Кута, Золотієва та інших прилеглих до води районів міста;

– Захистити озеро від незаконної забудови;

– Відновити на місцевості межі прибережних захисних смуг відповідно до технічної документації 2000 року та сформувати список порушень;

– Створити «Зелену стежку» навколо Басівкутського озера;

– Розробити проект днопоглиблення озера.

На фото – Олександр Довжаниця

І попри те, що експерти лабораторного центру стверджують, що стан водних об’єктів міста погіршується і надалі, депутати запевняють – процес порятунку запустили:

– Цього року передбачили 1,3 мільйона гривень на вишукувальні, проектні та передпроектні роботи. Кілька тижнів тому було підписано договір на початок цих робіт. Я спілкувався із науковцями, які все це робитимуть. За їх словами, їм потрібно щонайменше 500 – 600 днів. Тобто фактично тільки через два роки ми матимемо проекти. По тому будемо закуповувати техніку і тільки після всього приступати до робіт. Тож пройде років зо три, поки почнуться активні дії із розчистки озера. А на сьогодні не тільки в річці, а й в озері гине риба. Вода така, що не те що влізти, наблизитися не можна – сморід страшний, – каже депутат від «УКРОПу» Олександр Довжаниця.

Відомо, що окрім цього Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради за результатами тендеру 5 червня підписало договір із ТОВ «Ренесанс-Груп» на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронних зон Басівкутського водосховища міста Рівне.

Попри очікувану вартість послуги в 400 тисяч гривень, ТОВ «Ренесанс-Груп» запропонувало виконати всі необхідні роботи до кінця року за 268 тисяч гривень.

На фото – Сергій Таргоній

– Ми уклали договір, надали вихідні дані і вони працюють. Це хмельницька фірма, яка обіцяє наприкінці року презентувати результат. За умовами договору ми можемо через певний час давати запити, аби контролювати хід виконання завдань. Але ж самі розумієте – пройшло тільки три тижні, то ще й нема сенсу давати запити, – розповідає начальник управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради Сергій Таргоній.

Чиновник дивується, що юридична фірма так понизила ціну, але ж для цього, мовляв, і створили систему «Prоzzoro». Натомість депутат Довжаниця не поділяє такого оптимізму.

– Маю пересторогу, що та фірма нічого не зробить. Бо там об’єм робіт чималий, а вона так занизила ціну! Тому, ймовірно, треба буде повторно проводити тендер, а це все час…

Про те, що на порятунок озера знадобиться далеко не один рік, говорить і міський голова Рівного Володимир Хомко.

На фото – Володимир Хомко

Він переконаний, що до первозданного вигляду водні об’єкти міста повернути не вдасться ні за які гроші, але покращити ситуацію можна:

– Я розкажу на прикладі Львова. Там є така річка, як наша. Історія Полтви – це яскравий приклад того, що зараз відбувається з Устьою. Тільки там ці процеси розпочалися значно раніше. Львів’яни просто змирилися і, як би цинічно це не звучало, в один момент вирішили, що це вже не річка, а каналізація. На жаль, техногенне навантаження їхня річка переробити не змогла. Аби це було Дніпро – воно б ще впоралося, а це маленька річка. Приблизна ситуація і в нас. Тож, якщо озеро реально відновити до такого стану, аби там можна було купатися, то з річкою ситуація в рази гірша. Як і в інших містах зливова каналізація виведена в річку. Тим не менше, на осінь земснаряд придбаємо. Все, що запланували – працюватиме. Я не наївна людина і розумію, що такого озера, як воно було двадцять років тому – не буде. До того ж, оскільки зараз йдуть вибори, то усі активно будуть займатися озером та річкою, – резюмував міський голова.

Хомко також зауважив, аби заходи, які виконують тепер, реалізували років тридцять тому, то місто не мало б таких проблем з озером, які є зараз.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ