Клеванська старовина: про минуле і майбутнє стародавніх пам’яток

Фотомитці, художники та археологи Рівненщини об'єдналися, аби привернути увагу до історичної спадщини та архітектури Клеваня. Так була створена експозиція «Клеванська старовина», яка днями була представлена у Рівненському краєзнавчому музеї.

Об’єктами, які зацікавили авторів проекту, стали Клеванський замок та римо-католицький костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Відтак на виставці було представлено різнобічний погляд на ці історично-архітектурні пам’ятки – з художньої та наукової точки зору.

За ініціативи та підтримки засновниці Благодійного фонду «Спадок. XXI століття» Інни Львівської, до Клеваня на пленер були запрошені митці Національної спілки художників України, які мали можливість на полотні відтворити давні споруди.

Архітектурна ж частина виставки представлена реставраційним дослідженням архітектора-реставратора Оксани Байцар-Артеменко, яка демонструє етапи розвитку і розбудови Клеванського замку, родинного гнізда князів Чарторийських, та археологічними артефактами і знахідками, знайденими при розкопках в костелі Клеваня.

Як розповідає Інна Львівська, Фонд створювався для відновлення імені князів Чарторийських.

– Історія цього роду налічує понад 600 років і він досі існує в Польщі і по всій Європі. Ми поставили мету відновити пам’ятки архітектури Клеваня, поки що це костел Благовіщення і Клеванський замок. Фонд долучився до проведення розкопок, і зараз ми ведемо переговори з німецьким інститутом ДНК на предмет визначення, чи дійсно віднайдені поховання належать до роду Чарторийських. Також ведемо перемовини з поляками, які готові надати кошти для реставрації костелу. Поки що це буде часткова реставрація – будуть зашиті тріщини від протікання і відновлений дах. Зараз шукаємо спонсорів, аби відновити костел Благовіщення, а в майбутньому і замок. Крім цього, до нас також уже зверталась єврейська громада Рівного, оскільки в Клевані є ще й синагога та кладовище, якому понад 600. Відтак у нас багато планів, багато амбіцій, і це тільки початок, – розповідає Інна Львівська.

За словами завідуючого відділу реставрації краєзнавчого музею Олексій Войтюк, який проводив минулого року дослідження у Клеванському римо-католицькому костелі, ці знахідки представляють пласт матеріальної культури 17 століття тогочасної шляхти, тобто заможних верств населення Волині. Зокрема, під час робіт було виявлено, що в усипальниці костелу знаходились  рештки як мінімум 28 осіб, які ймовірно могли бути пов’язані родинними зв’язками. Подальший аналіз, можливо, дозволить провести не лише генетичну, але й морфологічну ідентифікацію поховань.

Архітекторка-реставраторка, викладачка НУВГП Оксана Байцар-Артеменко розповідає, що її зацікавлення клеванською історичною спадщиною сягає ще дитячих років. Уродженка поселення, яке знаходиться недалеко від Клеваня, вона знає про нього не з книжок, не з історичних оповідей, а з розповідей дідуся. В університетські роки це зацікавлення переросло у дипломну, а потім і в магістерську роботу, яка продовжується по сьогоднішній день.

– Колись мій вчитель сказав, що робота реставратора наближена до роботи професійного слідчого. Він мусить багатогранно співставляти різні факти, для того щоб окреслити собі якесь певне бачення. Сьогодні ви можете бачити ті результати пошуків, які проводились не один рік. І ми раді, що це вже має продовження у роботах наших студентів, – додала Оксана Байцар.

Відтак під час відкриття виставки свій дипломний проект «Архітектурна реабілітація замку князів  Чарторийських в смт. Клевань» представила випускниця кафедри архітектури та середовищного дизайну НУВГП, Оксана Самчук. Проект містить як дослідну, так і проектну частину, яка пропонує один з можливих варіантів реконструкції та відбудови замку в його первісному вигляді.

– Мій проект – це одна з версій, як може виглядати форпостна архітектура в сучасному світі. Уродженка села Зоря, я не випадково обрала цю тему для дослідження. Ще зі шкільних років мене обурювало ставлення суспільства до наших пам’яток архітектури, до руйнування Клеванського замку. Тому в моєму проекті замковий комплекс передбачено відтворити як укріплену замкову резиденцію. Спираючись на різні джерела, дослідження науковців, я намагалася відтворити першопочатковий вигляд замку, всі зруйновані башти, повністю зруйнований корпус, а також надати нових функцій, як замку, так і прилеглій території. Звичайно, він негайно потребує ремонту, консервації та реставрації. Територія буде пристосована для проведення різних ярмарків, фестивалів, а також я запроектувала різного роду майстерні, галереї, музейні приміщення для розміщення різних експонатів та проведення тематичних виставок, – розповідає Оксана Самчук.

У східному корпусі юна дослідниця навіть передбачила готель. За її задумом у замку поєднані безліч функцій, тому тут є можливість багатопланового використання території і тим самим залучення більшої кількості туристів. В подальшому ця архітектурна композиція, на думку дівчини, цілком може стати громадським центром Клеваня. Залишилося шукати спонсорів і небайдужих людей.

Зі свого боку митці також доклали чимало зусиль, аби популяризувати історичні пам’ятки Клеваня. І сподіваються, що тепер це селище стане цікавішим і самим клеванцям.

– Ця спонтанна ідея виникла з романтичної подачі Інни Львівської, яка дозволила нам виїхати на той пленер. Тут не є аж надто багато робіт, бо пленер тривав лише один день. Але мета була в тому, щоб привернути увагу до цього історичного об’єкту. І після того, як ми бачимо, процес пішов, – зазначає рівненська художниця Тетяна Лукашевич. – В основному ми малювали Клеванський костел і Клеванський замок, адже наша задача була привернути увагу до спадку Чарторийських.

Свої творчі варіації на тему Клеваня представили 10 художників, зокрема Павло Бенедюк, Степан Карпюк, Ольга Побережна, Іванна Токар, Наталка Пушкар, Микола Горєлов. Результатом пленеру також стало створення мистецького об’єднання «Колоарт».

На виставці також були представлені роботи рівненського фотохудожника Олександра Харвата, об’єктив якого зафіксував найяскравіші миттєвості пленерів.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Митці та археологи презентували у Рівному виставку «Клеванська старовина» (ФОТО)

 

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ