Пасічники зі всієї України зібрались на Рівненщині на «Малий бджолярський круг»

Минулими вихідними пасічники зі всієї України з’їхалися на Рівненщину, перетворивши нашу область на столицю медоварів та пасічників. Протягом 21-22 квітня на базі дитячого табору «Електронік – Рівне» в селі Кустин Рівненського району проходив «Малий бджолярський круг», серед учасників якого – відомі бджолярі, вчені, апітерапевти, медовари, представники громадських організацій, спілок пасічників та виробники обладнання. Загалом півтисячі пасічників з Київської, Дніпропетровської, Харківської, Житомирської, Черкаської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської областей приїхали на Рівненщину, аби відкрити сезон. Долучилися до події й колеги з Польщі.

Розпочалося дійство підняттям стягу та молитвою із запаленням свічки, яку запалили найстарший пасічник Олексій Омелянович Решетило та наймолодший – Максимко.

Свіча громадської організації Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» була зроблена у 2007 році і освячена, віск на її виготовлення пасічники збирали протягом року. Потому звучали вітання із відкриттям сезону та було вручено нагороди та нагрудні знаки «Почесного медовара».

Вітаючи колег, голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш висловив сподівання, що такі зібрання у Рівненській області стануть традиційними та ще більш масовими.

– Важливе значення відіграє медоваріння, яке ми підняли з нуля завдяки нашому гуру Василю Соломці. Маю надію, що медоваріння дасть нам змогу бути багатшими і заможнішими, та прославляти нашу країну і наше бджільництво у світі, – зазначив Василь Барабаш. – Гільдія медоварів працює вже десять років, і у нас з’явилися медовари, які отримали ліцензію на право виробництва питних медів, що нині стають фішкою України.

 

Ну а який же «Бджолярський круг» без його засновника Василя Соломка (на фото), який на чолі групи бджолярів у 2003 році започаткував цей захід для відродження давньої традиції святкування завершення пасічницького сезону. У минулі часи за традицією 2-10 жовтня відзначалася «Бджолина дев’ятина», під час якої бджолярі збиралися разом, вживали мед та медові напої, пригощали рідних та знайомих. На сьогоднішній день «Бджолярський круг» – це майстерня, де учасники можуть поліпшити свої навички, почути і навчитися нового та поділитися власним досвідом.

Віце-президент Cпілки пасічників України Андрій Бажин розповів про експорт українського меду. Він зазначив, що нині Україна входить у шістку найбільших виробників меду в світі та щороку забезпечує до 5% світового виробництва.

– Станом на сьогоднішній день ми експортуємо мед-сирець, залитий у бочки. Наша мета – експортувати український мед, який буде фасуватися як український, і це буде кінцевий продукт на світовому ринку. В цьому році вдалося вивести мед на японський ринок, який там вже фасували у банки. Основні ринки – країни ЄС, США і дуже мало в Азію і Японію. На сьогоднішній день в Україні налічується більше 70 експортерів, які володіють потужностями для переробки та експорту, разом із трейдерами це близько 100 компаній. Прямими конкурентами українського меду є: з точки зору якості – Аргентина, з точки зору ціни – Китай та Індія. Індія практично витіснила український мед з ринку США, оскільки у них ціна нижча.

На думку Андрія Бажина, для того щоб збільшити власний дохід, пасічникам потрібно експортувати монофлерний мед – це мед, зібраний із конкретної рослини без всіляких домішок. Меди з акації, липи, фацелії мають ціну, ближчу до європейської.

На форумі пасічники ділилися напрацюваннями стосовно збереження бджіл від потрави, методами селекції бджіл, обговорювали методи лікування бджіл, апітерапію. Учасники прослухали лекцію про вірусні хвороби бджіл та гомогенат (трутневе молочко), його збір, види, застосування для укріплення імунітету бджіл та отримали відповіді стосовно зберігання даного продукту. Також до форуму долучилися і представники польської фірми «Lyson» – найбільшого виробника бджолярського інвентарю у Європі, продукція яких була представлена на ярмарку. Тут же можна було придбати косметику на основі меду та інших бджільницьких продуктів, питні меди, продукти апітерапії, а також спеціалізовану літературу: посібники, часописи, журнали, газети.

Одним із гостей та спікерів заходу був засновник знаменитої Школи народного малярства у селі Журавники на Волині – Василь Парахін. Завдяки йому на базі Музею бджільництва Волині, що у селі Баїв, Гільдія медоварів України має намір провести невеликий семінар із розмальовування вуликів.

– Пасічників споконвіку називали «патріархами» села, вони несли не тільки мед і добре слово, а вони були й охоронцями культури, науки і духовності. Мої предки були пасічниками, і в мене є невелика пасіка, але в основному я займався відродженням культури нашого народу, бо культура – це та річ, яка ідентифікує народ. Нашим народом розроблений колосальний пласт культури, який треба використовувати. Життя не терпить пустоти, пустота завжди заповнюється всілякими доволі шкідливими речами, – зазначив Василь Парахін.

Як зауважив заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ігор Тимошенко, Рівненщина, де започатковано «Малий бджолярський круг», славиться старими добрими традиціями бджолярства. І ця галузь розглядається не тільки як частина економіки, а й як частина культури та частина українського духу. Тому з метою збереження бортництва та популяризації для туристів у Рівненській області започатковано великий туристичний проект «Медове коло».

У Рівненській області зареєстровано близько півтисячі господарств, які займаються бджолярством. Зокрема, в області працює потужне Гощанське підприємство «Країна меду», яке експортує в країни ЄС продукції на 5 мільйонів євро в річному обсязі.

– Це чи не перший в Україні глобальний туристичний проект, – представила бджолярам проект «Медове коло» заступник начальника управління культури і туризму Рівненської ОДА Ярослава Гаврилова. – Він пролягатиме північною частиною Рівненщини, об’єднає 5 районів, більше 30 сільських та селищних рад і займатиме 300 кілометрів основного маршруту. Маємо щодо цього проекту глобальні плани – увійти в міжнародну мережу «Greenways» («Зелених шляхів»). Ну а назва «Медове коло» пов’язана з тим, що в області є чимало пасічників, у тому числі й на даному маршруті. Крім того, область славиться не лише виробництвом меду, а й продуктами з нього. Тому, сподіваюся, пасічники долучаться до цієї ініціативи та розвитку зеленого шляху, оскільки це є ще одним джерелом доходу на місцях.

Відтак учасникам заходу було представлено мед із логотипом «Медового кола», який вже користується шаленою популярністю.

 

Власник Рівненського льонокомбінату також цікавиться продукцією для українських бджолярів

Виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко зазначила, що на Рівненщині вперше проводиться такий захід, як «Малий бджолярський круг», що знаменує відкриття пасічницького сезону для бджолярів.

– Бджолярський круг – це добровільне зібрання пасічників, де відбувається обмін досвідом, а також і святкування відкриття сезону. Організувати такий захід дуже не просто, оскільки держава та адміністративні органи мало допомагають, практично все це проводиться за гроші самих бджолярів, організаційні внески. Але все це вертається бджільницькою продукцією, – зазначила Тетяна Сушко. – Коли працюєш з душею, то має бути кругообіг грошей, емоцій, знань. Ми маємо віддавати та отримувати енергію. Для більшості бджолярів це не тільки бізнес – це їхнє хобі, вони живуть цією справою і вкладають всю свою любов і працю. Це доброзичливі люди, які допоможуть в будь-яку скрутну хвилину, адже вони розуміють: для того щоб вирішити якесь питання, слід об’єднуватися і тільки так можна добитися результату.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ