На Рівненщині виконується третина судових рішень

Питання виконання та невиконання судових рішень на Рівненщині актуальне не один рік. Попри те, що фахівці відзначають зростання кількості виконаних судових рішень, відсоток невиконання лишається врази більшим. 

Група експертів з’ясовувала в чому причина, та як можна покращити показники, хоча б на рівні області. Врешті, забезпечити краянам конституційне право на справедливий суд.

2 червня 2016 року Верховна Рада прийняла закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», які дали початок комплексній реформі примусового виконання рішень судів та інших органів. Головною новацією прийнятих законів стало запровадження інституту приватних виконавців, які функціонують поруч із державною виконавчою службою та виконують функції з примусового виконання рішень судів та інших органів. Тож з січня 2017 року в Україні діє змішана система виконавчого провадження. Щоправда поки такі нововведення не дають настільки позитивні результати, як хотілося б.

За даними в.о. начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Сергія Дмитрієнка, з початку року на виконання в органів державної виконавчої служби перебувало 73 тисячі виконавчих документів на загальну суму 2,7 мільярда гривень. Це на 86,3 мільйона гривень більше ніж минулого року. При цьому показник виконання за п’ять місяців цього року не перевищив 33%.

– З кожним роком сума, яка підлягає до виконання органами державної виконавчої служби збільшується. На сьогодні майже 40% відсотків виконавчих документів, які знаходяться на виконанні, є безперспективними. Оскільки у боржників просто немає майна. Тобто вони неодноразово пред’являються, закон це дозволяє, однак лишаються без виконання. Треба визнати, що із урахуванням новел у законодавстві, які почали застосовувати державні виконавці – процес в категорії виконавчих документів зрушився. Однак, ще треба відмітити те, що орган державної служби перевантажені виконавчими документами. На сьогодні в області працює 114 державних виконавці, хоча штатним розписом передбачено 143. Тож на одного державного виконавця в місяць припадає 129 виконавчих проваджень. Це досить багато. Оскільки кожному виконавчому провадженню треба приділити увагу, здійснити певні виконавчі дії і зробити це вчасно. Така кількість виконавчих документів, звичайно ж ускладнює роботу державного виконавця, – розповідає Сергій Дмитрієнко.

Аби виправити цю ситуацію, відповідно до судової реформи в Україні і запровадили інститут приватних виконавців. Вони функціонують поруч із Державною виконавчою службою та виконують функції з примусового виконання рішень судів та інших органів. На Рівненщині перший приватний виконавець почав працювати в червні цього року. Невдовзі з’явиться ще один, наразі чекають на його включення у реєстр. Загалом, станом на червень цього року в Україні працює близько сотні приватних виконавців, з них близько 30 – у Києві.

– Приватний виконавець зможе виконувати  не всі провадження, бо є визначений перелік, якими справами займатися він не може: це рішення відібрання і передання дитини, де боржником або стягувачем є держава, держоргани, адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини, про виселення та вселення фізичних осіб, про конфіскацію майна та інші, – уточнює Сергій Дмитрієнко.

– Доступ до правосуддя також охоплює виконання рішення суду, оскільки виконання судового рішення є останньою стадією розгляду справи, а також поновлення прав людини. Тому проблема ефективного захисту людини саме в контексті виконання рішень, звісно, потребує вирішення. Міністерством юстиції вживаються дієві заходи щодо усунення цієї проблеми, яка існує. Хочу зазначити, що більшість невиконаних рішень стосуються зобов’язання щодо перерахунку пенсій, стягнення соціальної допомоги для чорнобильців, ветеранів війни, стягнення заборгованості, – зазначила перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Наталія Яцюк.

За словами керівника правових програм РОГО «Комітет виборців України» Миколи Глотова, в Конституції України прямо вказано про обов’язковість виконання судових рішень і саме на державу покладено обов’язок забезпечувати їх виконання у визначеному законом порядку. Разом з тим значний відсоток невиконання судових рішень створює сама держава.

– Невиконання рішення суду – прямо зачіпає права людини на справедливий судовий розгляд. Так зване, право на справедливий суд, яке гарантує не тільки Конституція, а і Європейська конвенція прав людини, яку Україна давно підписала, – розповідає Микола Глотов.

Представник РОГО  «Комітет виборців України» стверджує, що виконанню судових рішень перешкоджає ряд причин, як-от:

– Недосконале законодавство (тобто правила, яким чином відбувається виконання судових рішень, далекі від досконалих).

Упущення, які допускає та людина, яка звертається до суду, ще на етапі звернення до суду (Наприклад, заявник не перевірив чи є у відповідача якесь майно чи кошти на рахунках, або ж навіть, якщо перевірили чи є таке майно, не подали заяву про так зване забезпечення позову. Для того, щоб суд на період розгляду справи заборонив продати, подарувати чи в інший спосіб відчужити майно).

Відсутність додаткових гарантій та інструментів, як правило на рівні законів, які б дозволяли забезпечити своєчасне повне виконання судового рішення. Якщо взяти до прикладу таку актуальну останнім часом тему – стягнення аліментів, то тут ці гарантії в останні місяці були посиленні. Наприклад, коли неплатнику аліментів можуть заборонити виїзд за кордон, керування транспортним засобом тощо. Тоді як в інших випадках подібні гарантії людині доводиться добиватися через суди, клопотати, звертатися…

А ще гарантії пов’язанні з діяльністю різних установ,організацій. Наприклад, питання пов’язані із кредитними спілками. Коли люди спочатку несли кошти вкладали в кредитні спілки, а потім ті кредитні спілки лопали: переставали існувати і стягнути кошти було не можливо. Бо держава не гарантує виплату коштів замість таких кредитних спілок.

Зараз частенько створюються підприємства із обмеженою відповідальністю, наприклад, «Роги і копита», які можуть приймати участь в укладанні договорів, обіцяти поставити продукт, надати послуги, а натомість взяти гроші і зникнути з грошима. Насправді часто за такими товариствами із обмеженою відповідальністю (ТОВ) стоїть тільки 1 людина в якої печатка і документи і більше нічого нема. Тому змусити через суд повернути кошти таких ТОВ не можливо. Звичайно, є інструмент, що власників або керівників таких структур можуть притягнути до кримінальної відповідальності, наприклад, за статтею шахрайство. Як свого часу було на Рівненщині: коли один підприємець, не з нашої області, але в нашій області продавав пластикові вікна. Комусь встановив, комусь ні. Але в результаті, якщо не помиляюся, його судили за статтею шахрайство. Та оскільки за ним жодного нерухомого майна офіційно зареєстровано не було, рухомого також не знайшли, то окрім як посадити чоловіка заграти іншого покарання суд знайти не зумів. В результаті десяток чи два десятки людей, з яких взяли гроші за вікна, змогли, можливо, відчути моральне задоволення, що шахрая покарали. Але ж грошей повернути так і не зуміли, – розповідає Микола Глотов.

За його словами , чи не найбільшим боржником перед людьми лишається держава, яка аж надто «роздула» соціальні гарантії перед своїми громадянами.

– Маємо ситуацію, коли народні депутати наобіцяли дуже багато, навіть у законах прописали і можливість отримання безкоштовного житла, і пільги різні, і тому подібне, але дуже часто це все не забезпечено грошима. От і маємо ситуацію: Закон каже: «Маєш право», а по факту – нема. Людина звертається до суду виграє його, подає на виконання і відповідно, рішення ніхто не виконує поки у бюджеті не знайдуть грошей. А їх і не знаходять,  – додає фахівець.

Разом з тим, експерти переконані, що допомогти в подальшому виконанні судового рішення може своєчасне звернення до адвоката.

– Для ефективного подальшого виконання судового рішення важливо, щоб людина вчасно зверталася за допомогою до фахівця. Хочу лише наголосити на тому, що в будь-якому випадку варто оцінювати перспективу виконання того чи іншого рішення. На сьогодні є відкриті реєстри, зокрема, нерухомого майна. Власне, ця інформація дозволяє зробити висновки щодо того, чи варто звертатися до суду. Бо це може бути тривалим і вартісним процесом. І всі зусилля нічого не вартуватимуть, якщо, отримавши рішення, його не можна буде реалізувати. Бо в боржника не буде майна, на яке може бути звернене стягнення, – пояснює заступник голови Ради адвокатів Рівненської області, адвокат Юлія Щербяк.

На переконання адвокатки, оскільки проблема є системною, то і вирішення має бути не тільки в сфері судової реформи а й на законодавчому рівні, аби в подальшому не допускати таких ситуацій, коли в першу чергу  країна фінансово не спроможна виконувати свої зобов’язання.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ