«Не лопатою, а на сучасному обладнанні потрібно розвивати економіку України», – Олег Червонюк

Сильна і незалежна Україна – це найбільший страх її сусідів. А що є оплотом, стержнем держави – її економіка. Країна, яка дає робочі місця, гідну оплату праці, високоякісний продукт, може конкурувати на міжнародному ринку. Нація твориться на амбіціях мати власні бренди, мати власні фабрики і можливість виростити здорове та успішне покоління у власній державі. Про актуальні проблеми вітчизняної економіки та шлях до зміцнення України говорить власник ТМ GOLDI «Льонокомбінат» Олег ЧЕРВОНЮК.

– Навесні 2019 року мають відбутися чергові президентські вибори. Початок виборчої кампанії можна побачити вже сьогодні: з’являється багато політичної реклами, біг-бордів з відомими обличчями. Як представник бізнесу, ви відчуваєте, що виборча кампанія, хоч і неофіційна, розпочалась і що влада займається не корисними для українців речами, а саме піаром.

Я відповім на це питання як представник реального сектору економіки. Ми маємо дві основні політичні сили – проєвропейську, яку підтримує Європа, а з іншої сторони ми маємо проросійську політичну силу, яку пропагує і підтримує Росія. Власне, ми не маємо головного – проукраїнської політичної сили. І такої сили немає, як на мене, через те, що немає української національної економіки. В нас немає сили, яка була б вирощена для вирішення потреб саме нашої країни. Ми бачимо боротьбу між Росією та Європою, між Росією і Америкою. Ця боротьба привела до того, що сьогодні в нашій країні йде війна. Чи виграє в цьому плані Європа або Росія, я думаю, що для нас це не принесе позитивних змін. Для нас головне, щоб ми мали проукраїнського президента і мали проукраїнську політику. Це перш за все внутрішня політика, яка повинна бути спрямована на розвиток економіки, на будівництво фабрик та заводів і т.п. Зовнішня політика повинна бути спрямована на поширення наших товарів по всьому світу, для того щоб лобіювати інтереси української економіки і завойовувати більший ринок для українських виробників. Ось для чого потрібна політика, а те, про що ви говорите, це популістські речі, які не призводять до вирішення жодних питань з точки зору розвитку українців як нації. Навколо одні балачки, а реальних результатів немає. Ні Росія, ні Америка, ні Європа не зацікавлені в тому, щоб будувалися заводи та фабрики в Україні, щоб наша економіка зростала. Будуватимуться заводи – з’являтиметься продукція, яка витіснятиме як європейських виробників, так і російських. Ми станемо сильною, потужною державою, яка буде спроможна мати зовнішню політику як будь-яка незалежна суверенна держава. Багато з наших сусідів не зацікавлені в тому, щоб Україна була такою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Хмельничанин, який став «Persona grata» у місті Рівне (+ВІДЕО)

– Нещодавно  Віце-прем’єр-міністр України  Павло  Розенко в одному з інтерв’ю висловлював сподівання, що до кінця 2018 року мінімальну зарплату піднімуть і вона становитиме 4200 гривень. Чи є передумови для збільшення «мінімалки» і як це відобразиться на економіці держави?

Питання заробітної плати дуже важливе і, звичайно, заробітна плата повинна бути достойна, щоб люди могли забезпечувати себе, свою родину, своїх дітей, батьків гідним життям. Але потрібно дивитися не тільки на рівень заробітної плати, але й на рівень цін, які сьогодні існують в Україні. Ціни у нас європейські, а рівень заробітної плати швидше можна віднести до рівня азійських країн. Потрібно рухатись у двох напрямках: з одного боку, піднімати заробітну плату, а з іншого – робити все, щоб ціни у нашій державі були нижчі. Це завдання будь-якого уряду, політичної команди, яка би дійсно дбала про Україну, про розвиток української нації.

Підвищення мінімальної заробітної плати більш важливо для сектору держслужбовців, які прив’язані до мінімальних заробітних плат. Зрозуміло, якщо підніметься заробітна плата у пересічного українця, то  у міністра зарплата зросте.

Чи спроможна сьогодні економіка витримати таке навантаження? Я наведу вам приклад: якщо ви копаєте свій город лопатою, то у вас зарплата повинна бути набагато нижча, ніж в тої людини, яка обробляє землю на сучасному комбайні. Тому потрібно виважувати, наскільки в нас сьогодні конкурентоспроможне виробництво, промисловість, чи є потужні інвестиції в заводи, фабрики для того, щоб мати можливість витримувати оцей рівень зарплати. Хороша собівартість можлива тільки за умов, якщо у нас працює сучасне обладнання, є ринок збуту для продукції, і лиш тоді ми можемо платити таку заплату, як конкуренти, які працюють за кордоном в цій самій галузі. Потрібно чітко розібратися, яка структура нашої економіки, на чому сьогодні побудована промисловість.

В місті Рівному проживає приблизно двісті п’ятдесят тисяч людей. Скільки тисяч людей працює в реальному секторі економіки, які реально щось виробляють? Я думаю, що не більше 20 тисяч. Всі решта мають також дуже важливу роботу, важливі спеціальності, але вони не виробляють продукцію. Вони працюють у сфері освіти, медицини, державних органах і так далі. Тому на 20 тисяч людей, які реально виготовляють продукцію, стоїть 230 тисяч тих, хто або взагалі не працює, або пенсіонери, або діти. І я думаю, що в будь-якому випадку повинно бути навпаки – 230 тисяч повинно працювати в реальному секторі економіки, виробляти продукцію, в кращих умовах експортувати її за кордон, а двадцять тисяч повинно працювати в іншій сфері.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Червонюк – про трудову еміграцію і її наслідки для економіки країни (ВІДЕО)

– Виникає логічне питання, чи доцільно зараз проводити перепис населення?

Інформація про те, яка кількість населення, яка структура, вік – важливі базові розуміння для економіки. Чому не відбувається перепис населення? Якщо політики покажуть реальний перепис населення, а це публічна інформація, це піде не на користь нашої держави, тому що ця інформація повинна бути в принципі закрита. Якби в нас було збільшення кількості населення і ми, умовно кажучи, сьогодні показали, що доганяємо цифру у півтора мільярда, то могли б лякати Китай. Але якщо ми показуємо тенденцію, що в нас було 52 млн, а стало, наприклад, 25, то це величезна проблема і всі це будуть розуміти. Я гадаю, що сьогодні не потрібно витрачати державні кошти і проводити перепис населення. Цією інформацією повинна володіти Служба безпеки України, яка кількість людей приписана, який їхній вік. Реальна ситуація свідчить про те, що не зовсім було б корисно для економіки України говорити, що в нас таке шалене зменшення кількості населення. Через це й не проводиться публічний перепис.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звідки візьметься слава України, або Маршрутка – гальмо вітчизняної економіки

– Зараз дуже багато говорять про зовнішню міграцію, також зявилось таке поняття, як внутрішня міграція. Люди виїжджають, працюють деінде, але зрештою зароблені кошти вони пересилають у свої сім’ї, в Україну, і ці кошти витрачаються тут. Чи загрозливе таке явище як зовнішня міграція?

Так, вони витрачають свої кошти в Україні, але це не завжди так. Люди починають звикати і знаходити себе за кордоном, знаходити умови для життя, досягати чогось і врешті-решт ці люди відриваються від країни і створюють, власне кажучи, ВВП інших країн. Це одна сторона питання, і якби це було так легко вирішити, то можна було б підняти заробітну плату і ніхто б нікуди не поїхав. Щоб підняти зарплату, то треба ту лопату, що існує вже декілька тисяч років, змінити на сучасну техніку, тоді можливий економічний результат і в тому числі ріст зарплати як складової цього результату. Одночасно цього зробити неможливо. Інші країни використовують українців у своїй економіці і результат – не на користь нашої держави. Це одна складова, але найбільш важливим є те, що шаленими темпами зменшується ринок споживання України. Тобто, для прикладу, в нас було 40-45 млн, а залишилося 25 чи 30 млн, і цих 10 млн почали споживати за кордоном. Це означає, що ринок збуту зменшився в Україні, можливо, вдвічі.

Для того щоб розпочати будь-яке виробництво, необхідний ринок збуту. Якщо немає ринку збуту, то кому продавати продукцію? Розраховувати на іноземні ринки надзвичайно важко, бо кожна країна намагається захистити свої ринки і не пустити туди товар іноземний. Це робиться в різний спосіб, але всі чітко відслідковують, щоб цей баланс експорту та імпорту відповідав вимогам, і експорту було більше. Ніхто не хоче для себе отримати імпорт, тому що це робочі місця в іншій країні. Я наведу приклад: для того щоб Рівненський льонокомбінат взяв участь у виставці тканин у Туреччині, потрібно пройти комісію. Вона вирішує – давати дозвіл українській компанії на участь у турецькій виставці чи ні. Ми зібрали всі необхідні документи, всі дані, які їх цікавили, і отримали у відповідь відмову у допуску до виставки. Це називається захист ринку. А як захищають український ринок? Варто лиш поїхати в Одесу і побачити, як проходять турецькі товари на митну територію України. Це вимивання коштів, це демпінг, це контрабанда. Кожна політична сила говорить, що поборе цю контрабанду, але врешті вони її очолюють. Представники політики нашої держави не належать до економіки, їм все одно, чи працюватимуть люди в Україні, чи поїдуть в Польщу, чи будуватимуть фабрики тут, чи в Туреччині.  Сильна Україна повинна опиратись на розвинуту, працюючу економіку, щоб дати відсіч і скласти конкуренцію на міжнародному плацдармі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Червонюк: про перші українські джинси та інші проекти Рівненського льонокомбінату

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ