Рівнянка підкорила Босфор

Минулої неділі в турецькому Стамбулі відбувся тридцятий, ювілейний заплив через протоку Босфор, яка сполучає Чорне та Мармурове моря. Серед двох тисяч учасників марафонської по міркам плавання дистанції (6,5 кілометрів) знайшовся і рівненський слід. Наша землячка Марина Хромих теж взяла участь у щорічному запливі, подолавши Босфор за дві з лишком години.

Дівчина наполегливо тренувалася до свого першого Босфору, слухаючи поради досвідчених плавців і тих, кому вже підкорилося турецьке випробування. Плавчиня розуміла, що буде непросто, однак відступати було нікуди, адже за плечима залишились сотні намотаних кілометрів в басейнах та на відкритій воді.

Задоволена та виснажена Марина після подолання омріяної дистанції поділилася своїми враженнями в одній з соцмереж. Дівчина розповіла, що вже на старті несподівано зіштовхнулася з непередбачуваними труднощами, які тимчасово вибили з колії.

– На відміну від більшості, моє пекло від Босфору почалося вже на початку, а не в кінці. Опинившись у воді, відчула, що в мене протікають окуляри. А далі одна за одною навалилися хвилі, які, на жаль, витримали не всі учасники запливу, і зійшли буквально на перших 200 метрах дистанції. Мене особисто ці хвилі, солона вода в очах, якийсь раптовий біль в животі і збите дихання дуже серйозно взагалі вибили з нормального плавання. Я не панікувала, не злякалася, нічого такого. Просто боролася з хвилями, які били по обличчю, у той час як з голови не виходила думка – що я взагалі роблю і нащо це? Де ті рятувальні човни? Хай би забирали мене звідси!, – ділиться емоціями учасниця цьогорічного запливу через Босфор.

Не зважаючи на стартовий шок, Марина зуміла взяти себе в руки та стиснувши зуби продовжила боротьбу. Поступово знайшла свій ритм та дихання, намагаючись не звертати увагу на воду в окулярах, пригадуючи все те, що планувала до старту, на чому зосереджували увагу тренери. Призвичаївшись до течії, поступово адаптувалася до босфорських умов. Однак, турецька вода приготувала для плавчині нове випробування.

– Все було ОК, я бачила, що пливу посередині, відчувала прохолоду, всі об’єкти на берегах миналися досить швидко і я вже почала згадувати, нащо ж я цим всім почала займатися – розвага, фан, адреналін. Мене навіть не турбували медузи і сміття, які періодично зустрічалися у воді. І тут Босфор подарував мені черговий челендж – я потрапила ну в дуже холодну течію. Спочатку було нормально. Я наївно розраховувала, що вона мене швиденько прямо донесе до фінішу і я вийду з тої мерзлоти. Моя свідомість включилася вже десь близько біля фінішу. Я бачила надувні кулі, до яких треба було допливти і мені дуже хотілося цього з однієї причини – щоб мені перестало бути холодно! Далі погода вирішила добити нас і крім тих хвиль, які злякали багатьох ще й почався дощ. Ну дощем волинсько-поліських людей злякати складно, тим більше, що в мене вже був досвід пливти під час дощу і навіть трішки грози на Згоранському озері – якраз за тиждень до Босфору. Тому хоч тут я гідно справилася, – продовжує Марина.

Далеко не всі учасники запливу зуміли фінішувати. Частина від безвиході кликала на допомогу рятувальників. Марина таки дісталася фінішу і отримала бажаний сертифікат, показавши час 2.09.45. Плавчиня розповідає, що приплила однією з останніх з-поміж тих, хто фінішував, однак бажана мета була досягнута!

В коментарі журналісту нашого сайту дівчина зазначила, що в найближчому майбутньому ставитиме перед собою нові завдання. А поки що планує зосередитись на фізичній підготовці та психології, збалансувати харчування. Марина впевнена, що не можна вимагати від свого організму нових звершень, якщо не вкладати в нього час і ресурси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Із зони комфорту – через Босфор»: рівнянка готується до плавального марафону з Азії в Європу

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ