Щоб не платити, а заробляти: у Рівному заговорили про сортування сміття

Українці давно мали б сортувати тверді побутові відходи. Така норма  в законі про відходи прописана була ще у 2012 році. Їй навздогін рішенням сесії Рівненської міської ради ще у 2015 році затвердили схему санітарної очистки міста, яка передбачає методику роздільного збору відходів. Проте дотепер роздільний сміттєзбір у місті працює частково.

Більше «корисного» сміття – менше тариф?

На більшості майданчиків для сміття у Рівному стоять лише контейнери для збору змішаних відходів, подекуди для пластику і тільки де-не-де для паперу та скла. А от куди дівати небезпечні відходи, компанії, які займаються збором сміття в місті, взагалі не повідомляють. Коли у Рівному розпочнуть збирати відпрацьовані ртутовмісні енергозберігаючі лампи та коли поряд із контейнерами для збору пластику поставлять ємності для окремого збирання скла – говорили за круглим столом активісти та чиновники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля будинків рівнян з’являться кольорові смітники

29 травня представники «Ради реформ Рівного» організували зустріч із чиновниками, аби поговорити, як будуть вивозити побутові відходи і скільки це буде коштувати у Рівному незабаром. Відомо, що вже з червня цього року набуде чинності новий закон «Про житлово-комунальні послуги». З-поміж іншого в ньому зазначено: вартість відокремленого збирання корисних компонентів побутових відходів не включається до тарифу на їх вивезення.

– Це, по суті, означає: чим більше сміття збирається окремо від споживачів та відправляється на переробку – тим меншим буде тариф на вивезення відходів. Тож якщо мешканці окремо відбиратимуть скло або пластик від загальної маси відходів, то  вартість збору цього пластику і скла не включатиметься у тариф. Тож цей закон неабияк стимулює громадян сортувати відходи, – розповідає член Коордради Ради реформ Рівного Сергій Пінчук.

Розділяй і заробляй

У нашому місті є якась частина людей, яка, так би мовити, «за покликом душі» збирає сміття роздільно. За словами Сергія Пінчука, за рік його родині вдалося заробити на склотарі та макулатурі 66 гривень і 40 копійок.

– Це ті відходи, які ми відокремили від загальної кількості сміття. Я розумію, що це не великі кошти, але в будь-якому випадку нам це не коштувало нічого. Хіба часу, аби відвести та здати зібране у пункт прийому. Але у місті 65,5 тисяч домогосподарств. І якщо кожне домогосподарство за рік назбирає, умовно кажучи, навіть удвічі менше паперу і скла, то загалом ми отримаємо суму більше 2 мільйонів гривень, – каже активіст.

Небезпечні відходи

Насправді у місті діє чимало пунктів прийому скла, макулатури та металу. А от місць здачі небезпечних відходів у Рівному практично немає. Йдеться про ті ж так звані енергозберігаючі лампочки (у звичайній такій лампочці міститься близько 5 міліграмів парів ртуті), батарейки, медичні відходи, відходи побутової хімії, лакофарбової продукції, а надто, старі масляні краски на основі ацетону.

– Знову ж, якщо ми говоримо про 65,5 тисяч домогосподарств у місті Рівне, де, зрозуміло, використовують батарейки, лампочки… І якщо в кожному за рік згорає хоча б одна лампочка, то у смітники потрапляє десятки тисяч відпрацьованих лампочок, які містять ртуть. Це недопустимо і це треба виправляти, – стверджує активіст.

«Триколор» від КАТП

Таку ж позицію підтримують і чиновники. Принаймні, підписуючи договір із КАТП-1728, яке від 4 червня має стати єдиним сміттєзбиральним підприємством у Рівному, управління ЖКГ прописало такі вимоги: збір від населення відпрацьованих ртутовмісних енергозберігаючих ламп, встановлення контейнерів для збору пластику, встановлення ємкостей для окремого збирання скла.

– За 2018 -2019 роки ми плануємо повністю забезпечити двохконтейнерну систему у Рівному. Поступово у цьому та наступному роках також будемо переходити на 3-контейнерну. Остаточно на 3-контейнерну систему ми плануємо перейти з 2020 року. Тоді, плануємо, на майданчиках будуть встановлені контейнери різних кольорів: жовтий (для скла, бо наразі 15,69% від загальної маси відходів займає склотара), сірий (для змішаних відходів) і блакитний (для вторинної сировини), – розповідає начальник управління ЖКГ Ярослав Сахнюк.

Без конкуренції

За його словами, договір між управлінням та КАТП-1728 було укладено терміном на десять років. Щоправда, йдеться про обслуговування лише тієї території, що входить до ЖКП «Покровське» (це вулиці Паркова, В.Чорновола, Соборна, Київська, Костромська, Гагаріна, Міцкевича, Базарна, Набережна, Сагайдачного, Кавказька, Князя Володимира, Литовська). Решту території міста обслуговуватиме теж це підприємство, однак договір в силу об’єктивних причин уклали тільки на 12 місяців. Так вимагав законодавець.

– Ми провели конкурс на відбір виконавця послуги, але, на жаль, чи може, на щастя, була тільки одна заявка – від КАТП-1728. Тож конкурс вважається такий, що відбувся, але угоду із переможцем можна укласти не довше як на 12 місяців. Звісно, було б краще, аби була конкуренція, щоб не було монополії… Ми надіялися, що цього разу буде якась компанія, яка прийде з новою технікою, новими контейнерами. Проте не було, – говорить Ярослав Сахнюк.

Крихке, але спокусливе?

Не надто радіє перемозі і  директор КАТП-1728 Ростислав Кралюк. Адже до цього часу обслуговували менше половини домогосподарств, які є в місті. Тож роботи тепер додасться в рази. Хоча переконаний – ресурсу вистачить. Із необхідних 400 контейнерів для пластика вже начебто є 250. Планують придбати ще 150. Що ж до техніки, то її вистачає. Є контейнери і для скла. Проте, за словами посадовця, система збору цього матеріалу не настільки налагоджена, як збір вторинної сировини.

– До сьогодні, коли ми обслуговували близько 45% міста, у нас було 90 контейнерів для збору пластику і по 10 контейнерів для паперу та скла. Якщо схему по заготівлі та продажу пластику ми відпрацювали, то питання по якісному збору паперу і скла відкрите. Бо ж не секрет, що заготівлею цих побутових відходів у нас займаються  певні особи. Ціна пластику не висока і для «збирачів» не дуже цікаво виймати його з контейнерів.  А от випадки поломки контейнерів для скла (ємності закритого типу) у нас вже були.  І ламають дуже часто. Тому поки ми прийняли рішення, що контейнери для скла будемо ставити лише біля закладів торгівлі і ресторанного господарства. Вони мають свою територію, яку охороняють. Враховуючи, що ціна контейнера сягає від 6 до 8 тисяч гривень, то наразі це важливо. Розуміємо, це не вихід і роздільний збір забезпечувати потрібно, проте поки бачимо тільки такий варіант, – розповідає директор.

«Економки» для «Еко-хелп»

Ще проблемнішим наразі є питання збору небезпечних відходів. Люди викидають лампи, що містять ртуть, у смітники.

– У нас був випадок, коли на вулиці Чорновола, в кущі, хтось викинув близько 200 таких ламп. Очевидно, що викинула їх не одна людина, а якесь підприємство. Зібрали і доставили ці відходи на сміттєзвалище. У Рівному є підприємство, яке займається люмінесцентними лампами – «Еко-хелп». Ми з ними уклали договір. На сміттєзвалищному полігоні ми відвели окреме місце і встановили спеціальні контейнери для збору цих ламп. Тепер працівники фірми «Еко-хелп» заїжджають і забирають ці контейнери з полігону. Договір, укладений із цим підприємством, передбачає і розроблення графіку збору ламп від споживачів, – розповів Ростислав Кралюк.

Зростає податок – росте і тариф

У КАТП-1728 стверджують, що поки про великі заробітки на відсортованому пластику говорити рано. До прикладу, у 2017 році вдалося зібрати тільки 20 тонн пластику, на якому заробили близько 90 тисяч гривень. Це практично ніщо у порівнянні із затратами на налагодження цього процесу. Проте, аби не відсортували, то ці 20 тонн уже відлежувалися б на рівненському сміттєвому полігоні, що й без цього близько на 90% заповнений.

– Важливо зменшувати об’єми відходів ще й тому, що зараз суттєво зріс екологічний податок. І зараз підприємство КАТП-1728, яке не тільки забезпечує збір сміття, а й обслуговує сміттєвий полігон, вже пройшло практично всю процедуру по підвищенню тарифу на захоронення відходів. І цей тариф зростає приблизно у 4 рази, що за оцінками управління економіки міста призведе до зростання тарифу на сміття для населення на 50-60%. Відповідно, чим менше відходів ми веземо на полігон, тим меншим є екологічний податок, який нараховується в структурі тарифу для рівнян. Бо як не крути, а платить все ж кінцевий споживач, – резюмує Сергій Пінчук.

Тож зараз вкрай важливим для стримування зростання тарифу буде рішення міської влади про збільшення кількості роздільно зібраних корисних компонентів відходів.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ