Щоб не згинули, як бджоли: пасічники збирають підписи на впровадження буферної зони навколо Рівного

Спілка пасічників Рівненського району почала активну боротьбу проти використання пестицидів на полях поблизу обласного центру. Пасічники стверджують, що через використання хімічних препаратів бджоли перестали роїтися. А це, мовляв, дуже поганий знак, бо ж бджола – індикатор стану довкілля. Аби люди не згинули, як ці комахи – вимагають навколо Рівного створити 20-кілометрову буферну зону.

Близько двох років тому у пасічників села Велика Омеляна раптово згинули бджоли. Сталося це після того, як навколишні поля окропили пестицидами із літаючого апарату. Тоді ж ситуація набула таких масштабів, що селищна рада прийняла рішення про заборону використання літаючих апаратів для внесення пестицидів на території села. Подібні рішення прийняли й інші сільради, що розташовані поблизу Рівного. Адже люди стверджували, що саме після скроплення земель пестицидами згинули не тільки бджоли, а й почали біліти садки, кущі, дерева.

Проте, на переконання спілки пасічників Рівного та Рівненського району, таких заходів замало. Вони вимагають створити навколо Рівного 20-кілометрову буферну зону. Стверджують – місто зовсім не захищене, і використання пестицидів на навколишніх полях має прямий негативний вплив на населення.

Аби їх почули, пасічники почали відвідувати засідання комісій і сесій міських, районних та обласної рад. На засіданнях влаштовують справжній перфоманс: поки доповідач виступає, решта мовчки піднімають таблички із страхітливими написами: «Депутате! Подумай про здоров’я твоїх виборців, родини!»; «Рівне – місто серед поля, де кожен 9-й хворий на РАК»; «Агрохолдинги – «творці» пестицидних аерозольних хмар, що мігрують до 30 км» тощо.

Запевняють, будуть боротися всіма можливими методами. Почали із офіційних звернень за підтримки місцевих депутатів до Верховної Ради та Кабміну.

– Наше звернення вже підписали 11 адресатів, 35 політичних партій, рухів і громадських організацій та підприємств міста Рівного. Навіть священик підписав, зауваживши, що це справа богоугодна, – запевняє голова спілки пасічників Рівного та Рівненського району Богдан Лимар. – Починаючи з 2015 року, пасічники звернули увагу, що бджоли на Рівненщині, особливо в Рівненському районі, масово почали гинути і масово хворіти. 2015-2017 роки показали, наскільки є небезпечним внесення пестицидів. При степових технологіях, з якими сюди прийшли агрохолдинги, необхідне 5-ти, 7-и, а то й 11-разове внесення пестицидів за період вегетації рослини. При кожному такому внесенні страждають мешканці навколишніх сіл та міст. Санітарно-захисна зона, яка передбачена державними санітарними правилами – 300 метрів від населених пунктів, водойм і так далі – не дотримується. Окроплюють поля ледь не під порогами у селян. П’ять кілометрів, які передбачено залишати не окропленими до медоносних пасік при авіаобробці, не дотримується. Масово страждають люди, особливо в селах. Якщо раніше з міст дітей вивозили в села для оздоровлення, то зараз влітку з навколишніх сіл дітей вивозять у місто. Думають, що тут вдасться трохи вберегти їхнє здоров’я. Але люди помиляються, бо статистика, надана обласним управлінням охорони здоров’я, свідчить, що кожен 8-9-й мешканець Рівного має онкологічну хворобу. Більше того, в порівнянні з Володимирецьким районом, який є радіаційно-забрудненим із 1986 року (після аварії на Чорнобильській АЕС), поширеність онкологічних хвороб значно вища. Якщо на Володимиреччині 252 особи на 10 тисяч жителів мають онкологію, то в 2017 році у Рівному ця цифра сягнула 1168 людей на 10 тисяч мешканців. Дай Боже, щоб наші родини оминула ця біда. Наші неодноразові звернення до органів влади, зокрема, до Адміністрації Президента, до Верховної Ради і Кабміну, звернення до Національної поліції нічого не дали. Тож тепер хочемо залучитися підтримкою депутатів. Ми підготували обґрунтування із вимогою запровадити 20-кілометрову буферну санітарно-захисну зону.

Пасічники зауважують, що загалом Закон України «Про пестициди і агрохімікати» добре прописаний. Так само, як і державно-санітарні правила з цього приводу. Однак їх ніхто не виконує так як слід. Не давали результатів і звернення на гарячу лінію Уряду. Там лиш відповідають: «у випадку виявлення порушення законодавства телефонуйте на гарячу лінію 102».

– З 2015 року у поліції накопичили томи кримінального провадження. Кожного року відкривають нові, долучають нові матеріали, кожного року проводять дослідження. І далі справа не рухається, – говорить Богдан Лимар.

У Рівненській міській раді питання рекомендували довивчити. Мовляв, «палити гарячку» і запроваджувати 20-кілометрову зону без пестицидів не варто. Голова Асоціації фермерів Рівненщини, депутат Андрій Кузьмич зауважив, що проект звернення пасічників фермери підтримують, однак  пропозиція створення 20-кілометрової зони навколо Рівного виглядає дещо не зрозумілою. Бо ж інші міста та села Рівненщини теж потребують захисту. Більше того, якщо ввести мораторій на пестициди у так званій буферній зоні, то господарі не зможуть навіть картоплю покропити. А використовувати біологічні речовини – надто дорого.

– Ми підтримуємо пасічників області. Проте це питання треба вивчити. Рівне труять великі агрохолдинги, а не фермерські господарства. Вони для внесення пестицидів використовують літаки та вентилятори, що розпилюють отруту в повітря. Фермери ж використовують шланговий оприскувач. Якщо ввести 20-кілометровий мораторій, то навіть у найближчих селах бабусі не зможуть кропити картоплю від жуків. Разом з тим, якщо перед висіванням не обробити зерно, то ніяка пшениця не виросте, – каже Андрій Кузьмич.

Представник села Гнатівка Корецького району Володимир Нечипорук запевняє: те, що обговорюють у кабінетах чиновників, кардинально відрізняється від реального стану речей. Мовляв, посадовці до кінця не усвідомлюють всю серйозність проблеми.

– Люди добрі, те, що ви тут говорите – це небо і земля! Приїдьте до мене на ділянку і подивіться. Загинуло 105 роїв бджіл! Ви проїдьте по селах, вам люди розкажуть, що відбувається. Гинуть не те що бджоли,  коні на ноги падають, діти кашляють, у дорослих людей в грудях пече. Як далі робити? Збирали підписи, ходили до голови сільради. І що? Нічого!

У 2016 році жінки з дітьми приходили під офіс одного із агрохолдингів краю пікетувати. Однак за якийсь час пікет закінчився, і на тому все.

Голова постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Рівненської облради Володимир Валявка запевнив, що і звернення до Кабміну – це не надто ефективний метод боротьби.

– Моя особиста думка, щоб все це запровадити, необхідно внести зміни до законодавства. На жаль, обласна рада і обласні депутати не мають законотворчої можливості. Тому я думаю, що це питання повинне вирішуватися у Києві. Я погоджуюся, що з цим потрібно щось робити і погоджуюся майже з усім, але хочу зауважити, що депутати облради можуть проголосувати за звернення, відправити його до Верховної Ради, до Кабміну, але, на жаль, там воно і застрягне. Єдиний вихід, який я бачу в даній ситуації, це знайти лобіста у Верховній Раді, який розробить і внесе зміни до законодавства, – говорить Валявка. – Ніхто не введе 20-кілометрову буферну зону навколо Рівного без змін до законодавства. Зрозуміло, що паралельний шлях – здійснення контролю за тими органами центральної або територіальної влади, які здійснюють контроль за цією діяльністю. Якщо воно не діє, то треба збирати людей і їхати під Верховну Раду чи під Кабмін і це звернення вручати Прем’єр-міністру, щоб справу зрушити з місця. Або ж збирайтеся селом, блокуйте роботу підприємства, яке завдає шкоди.

За словами пасічників, вони вже подумували про поїздку до столиці. Але вирішили поки відтермінувати. Мовляв, заручаться підтримкою місцевих депутатів, а там видно буде.

– Зараз втілюємо в життя варіант «А», але маємо ще й варіанти «Б» та «В». Коли нам не вдасться направити звернення за підтримки місцевих обранців, то ми візьмемо наших депутатів міської, обласної та районної рад, приставимо до кожного з них хорошого активіста. Потому візьмемо їх під білі рученьки і підемо в сільські ради. А сільради – це органи місцевого самоврядування, які можуть приймати рішення по своїй території. І тоді вже будемо вимагати, щоб кожна сільрада заборонила внесення пестицидів, крім городів та присадибних ділянок, зрозуміло. А варіант «В» уже працює: збираємо підписи за впровадження 20-кілометрової буферної зони. Якщо ми зуміємо зібрати 30 тисяч підписів, то повірте, це питання спрацює, – запевнив Богдан Лимар.

Звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України  щодо застосування пестицидів та отрутохімікатів депутати обласної ради розглядатимуть 16 березня. Відповідно до проекту рішення, пасічники разом із депутатами проситимуть Уряд «Задіяти  всі  правові  механізми  для   невідкладного  запровадження  буферної  захисної (санітарно-захисної) зони  завширшки 20 кілометрів  навколо  міста  Рівного,  на якій  буде  заборонено  застосування  пестицидів  і  агрохімікатівза  винятком  присадибних  ділянок  та  городів). А ще посприяти   впровадженню  на  визначеній  території  органічного землеробства та технологій екологічно безпечних  нехімічних  методів захисту  рослин.

Автор: Руслана Лущан

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ