Віряни Рівненщини відзначають свято Трійці

Свято Трійці - одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня. В це двунадесяте свято згадується і прославляється зішестя Святого Духа на апостолів у вигляді вогненних язиків. Зішестя Святого Духа на апостолів є «звершення» нового, вічного Завіту Бога з людиною. Дух Святий у день П’ятидесятниці з’явився в світ видимим чином і відчутно для людської душі – з дарами спасительної благодаті. У цей день на спільноту учнів, як початок Церкви Христової, зійшов Святий Дух, і вона стала ніби єдиним тілом, оживленим душею.

Надзвичайну благодатну дію справив Дух Святий на учнів Христових і апостолів: вони абсолютно змінилися, стали ніби іншими людьми, вони відчули в собі таку любов до Бога і людей, про яку раніше уявлення не мали. Це був вилив любові Христа в їхні серця Духом Святим. Вони відчули в собі силу і відвагу все робити, все життя віддати для слави Божої та спасіння людей.

Святим Духом подаються глибина обдарувань, багатство слави, богопізнання і премудрості. Ним подається всім джерело Божественних скарбів, святість, оновлення, обожнення, розум, мир, благословення і блаженство, бо він є життя, світло, розум, радість, любов і доброта. У день П’ятидесятниці вперше виразно відкрилася таємниця Божественної Сутності, таємниця Святої Трійці. Догмат про Святу Трійцю є основним у християнстві. Він пояснює все діло викуплення грішного людства. На вірі в Триєдиного Бога ґрунтується все християнське віровчення.

Всі богослужіння – суспільне і приватне – починається з прославляння Пресвятої Трійці. Молитви до святої Трійці супроводжують людину від появи її на світ до смерті. Перші слова, які церква звертає до щойно народженого немовляти, – «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». У таїнстві Хрещення церква відроджує немовлят «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». У таїнстві Миропомазання покладається на них «печать дару Духа Святого». З підліткового віку каються відпускаються на сповіді гріхи їхні «в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». В ім’я Святої Тройці звершується таїнство шлюбу. Нарешті, молитва ієрея при похованні померлого: «Бо ти єси Воскресіння …» закінчується зверненням до Святої Трійці.

Свято П’ятидесятниці, за словами церковних співів, є свято «післясвяткове», кінцеве. Воно є завершенням всіх великих свят – від Благовіщення Пресвятої Богородиці, до Пасхи та Вознесіння Господа Ісуса Христа. Свято П’ятидесятниці є славний кінець довгого, хресного, тернистого шляху спасіння світу Богочоловіком Христом, день народження церкви Христової, в оточені якої відбувається спасіння людей благодаттю Святого Духа.

Свято П’ятидесятниці встановлене самими апостолами. Після зішестя Святого Духа апостоли щорічно святкували день П’ятидесятниці і заповідали згадувати його всім християнам. Вже в Постановах Апостольських є пряма заповідь святкувати П’ятидесятницю: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятдесятий день від першого дня Господнього, цей день нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь Ісус послав дар Святого Духа». Свято П’ятидесятниці під назвою дня Святого Духа від найперших часів святкувалося Церквою урочисто. Особливу урочистість йому надавав звичай Стародавньої Церкви здійснювати в цей день хрещення оголошених (звідси – піснеспів Літургії: «Усі ті, що в Христа хрестилися…»). В IV столітті були складені святителем Василієм Великим колінопреклонінні молитви, які читаються на вечірні до цього часу. У VIII столітті преподобний Іоанн Дамаскін і преподобний Косма Маїумський склали на честь свята багато піснеспівів, які й тепер співає церква.

Церковна традиція святкування цього свята давно міцно і нерозривно переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. Чому українці назвали Трійцю Зеленими святами? Люди вважають, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на віслюку, обрав собі шлях не по панських килимах, а по бідняцькому зеленому гіллі. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися Трійцею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят. Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою. Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів.

 

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ