«Свої береги», або Як у Рівному вирішують проблему забудови і благоустрою на Басовому Куті

Процес забудови берегів Басівкутського водосховища триває. Зі швидкістю світла рівняни хапають земельні ділянки і забудовують їх. Високі паркани вишикувалися впритул до самого озера. Та поки ще лишається вільною хоча б частина територій навколо водосховища, рівненські активісти, чиновники та депутати взялися до врегулювання ситуації.

Спершу вирішили обговорити, як забезпечити публічну доступність громади до озера, звісно ж, з повагою до права приватної власності. А ще, як зробити водойму чистішою.

За круглим столом активісти, архітектори, чиновники, депутати проблему обговорювали майже дві години. Бо насправді питань навколо Басівкутського водосховища зібралося значно більше, ніж могли собі уявити. Відповідно до вимог законодавства, навколо озер природоохоронна зона має бути не менше 50 метрів від кромки води. На цих землях можуть бути облаштовані пішохідні доріжки, можливо, і проїзна дорога, під зелені насадження, відпочинкові зони. Однак у Рівному на окремих територіях не те що зона в 50 метрів не дотримана, а навіть є місця, де рівняни влаштували приватні пляжі, обгородивши «свої береги».

– На сьогодні і справді велика кількість земельних ділянок є у приватній власності. Більша частина з них мають цільове призначення «для індивідуального житлового будівництва».  І хоча Кодексом на сьогодні охоронні зони визначено до 50 метрів, але Рівненською міською радою була розроблена документація щодо санітарно-охоронних зон, де встановлені нові зони: від 1 до 60 метрів. Але в натурі їх не встановили.  Необхідність розроблення тієї документації полягала в тому, щоб розробити надалі генплан забудови міста. Але це було дуже давно. Маємо те, що маємо,- розповідає начальник служби містобудівного кадастру Роман Тишкун.

За роз’ясненням фахівця, законом може бути визначена і 50-метрова природоохоронна зона, але містобудівна документація може вносити зміни, оскільки законодавство постійно змінюється. Відтак, маємо рішення міської ради, яким визначено, що природоохоронні зони розподілені від 1 до 60 метрів.

– Новий закон не може відмінити дію попереднього, тому, якщо є якісь моменти, які склалися історично, наприклад, забудова, то розробляється документація і враховуються показники попереднього законодавства, які говорили, що має бути так. Якщо на сьогодні «червона лінія» становить 30 метрів, але, до прикладу, виходять нові державно-будівельні норми, які говорять, що «червона лінія» має бути 60 метрів, однак на цій ділянці вже є забудова, то зносити існуючі будинки не можна. Тобто, якщо зараз просити власників парканів, що на відстані 1 метра від води, зняти їх, щоб розширити берегову зону – то це порушення права власності, які захищені Конституцією і міжнародним правом,  – роз’яснює Роман Тишкун.

Поспілкувавшись, учасники круглого столу вирішили не з’ясовувати, як сталося, що охоронну смугу звузили до 1 метра. Мовляв, ці пошуки винних результатів не дадуть. Адже прибережну смугу все одно розширити не вдасться – ніхто ж не зноситиме житлові будинки.

– Проблематика забудови і благоустрою правого берега озера Басів Кут виникла не вчора. І я вважаю, що сьогодні ми маємо визначитися, що робити з цим далі. Бо можна зайти в глибокий клінч, з’ясовуючи, хто де, коли, на якій підставі погодив передачу чи зміну цільового призначення земельної ділянки. На сьогодні маємо визначитися, що надалі з цим робити. Місто не стоїть осторонь, і за дорученням міського голови ми розпочали думати над тим, як можна реконструювати вулицю Чорновола.  Бо на сьогодні там є  проблема підтоплення: від Щасливого вода стікає на вулицю Чорновола, а далі все потрапляє в озеро, – розповів заступник міського голови Рівного Віталій Герман.

За словами фахівців, окрім того, що міська влада працює над реконструкцією вулиці Чорновола, уже варто подумувати і про поки що незабудовані території: як дощова вода буде очищатися і транспортуватися кудись, якщо територію забудують як, до прикладу, на Щасливому. А для того щоб вирішити це питання, потрібна узгоджена і скоординована дія забудовників. Але це – в майбутньому і, ймовірно, що в далекому майбутньому. Поки депутати міської ради зуміли погодити  тільки програму по очищенню водосховища та річок міста Рівне. Цього року планують її потроху реалізовувати. Розпочали зі знаків, які розділяють прибережну захисну смугу. Планували в цьому році придбати і земснаряд.

– На цей рік ми запропонували хоча б зробити кадастровий номер площі самої водойми, аби хоча б в електронній формі показали нам її береги. Говорили і про те, що необхідно повертати земснаряд, який у нас колись постійно чистив озеро. Бо на сьогодні там великий прошарок мулу, тому-то Басівкутське водосховище обміліло. Як наслідок – вода почала швидше нагріватися, зеленіти, цвісти, мутніти. Ми просимо, щоб у бюджет цього року включили земснаряд і почали чистити водойму. А для того щоб ці мули не вивозити – можна їх одразу ж біля берега виливати, роблячи габіони. (просторова сітчаста конструкція, заповнена природним каменем, через яку добре фільтрується вода, що дозволяє звести до мінімуму гідростатичний тиск і одночасно намертво закріпити ґрунт – ред.). Так ми можемо цю прибережну зону на метрів десять розширити і зробити ту ж саму проїжджу частину для велосипедистів, доріжки для пішоходів. Одразу закриємо кілька питань: намулювання заллє всі стічні труби, які рівняни самовільно проклали в озеро, друге – всі матимуть вільний доступ по колу озера, і третє – очиститься озеро, – говорить депутат Рівнеради Олександр Довжаниця.

Під час круглого столу заговорили й про те, що у забрудненні озера Басів Кут винні не лише рівняни, які виводять септики просто в озеро.  Проблема тягнеться ще з верхів’я озера у Здолбунові та Квасилові. Наслідки цього відчуває і Устя.

– Наш університет не один рік займається проблематикою водних ресурсів, в тому числі і проблематикою басейну річки Устя. Однозначно ми говоримо про те, що неможливо вивчити проблематику Басівкутського водосховища, коли ми не вирішимо проблематику басейну річки Устя. Сьогодні піднімаємо питання тільки локальне, але забруднення річки Устя, в тому числі Басівкута, здійснюється у верхів’ї річки. Ми ведемо певні дослідження вже не один десяток років, і стверджуємо, що йде наростання забруднюючих речовин саме біля витоків річки. І Здолбунів та Квасилів також є вирішальними у формуванні якості води і погіршенні її. Тож коли ми говоримо про покращення екологічної ситуації Басівкутського водосховища, то говоримо і про те, що на вході у Басів Кут річка має 3-4 клас якості води. І дуже важко буде нам впоратися з цим навантаженням без вирішення питання забруднення верхів’я. Тому, на нашу думку, необхідне проведення комплексних досліджень, а саме досліджень, які направлені на оцінку стану річки від витоків до гирла, щоб визначити, які ж все-таки є джерела забруднення. Бо на сьогодні наше озеро – як фільтр. Воно спрацьовує як печінка. Слава Богу на сьогодні воно має велику самоочисну здатність і може переробляти ті забруднюючі речовини, які потрапляють в нього, – резюмував  доцент кафедри екології НУВГП Ігор Стадник.

За словами міських обранців, цього року планують провести лише вишукувальні роботи,  тому навіть приблизно оцінити, скільки місту обійдеться впорядкування водних об’єктів, поки не можна.

За результатами обговорення вирішили сформувати робочу групу, яка куруватиме вирішення проблемних питань забудови правого берега Басового Кута. Очолить роботу заступник міського голови Віталій Герман.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ