Туманне майбутнє української Феміди: що чекає судову систему на Рівненщині

2017 рік відзначився фантастичними позитивними результатами для вітчизняної Феміди. Власне, так вважають фахівці. Бо ж вперше в історії України в результаті відкритого і прозорого конкурсу було створено новий Верховний Cуд, участь в якому взяли представники одразу трьох правничих професій: судді, адвокати, науковці.

Вже 15 грудня 2017 року найвищий суд держави розпочав свою роботу, запрацювало нове процесуальне законодавство. Здавалося, рік закінчиться на цій оптимістичній ноті… Однак її вирішили емоційно посилити – реорганізувати систему судів. Відповідний указ Президент України підписав 29 грудня минулого року. І згідно з оприлюдненою інформацією, процес реорганізації має відбутися впродовж цього року. Що буде із судами на Рівненщині  – дізнавалися наші журналісти.

Загалом судова реформа, яка не менш цікава та актуальна для суспільства, здається, проходить під грифом таємності. Про це свідчать навіть результати фокус-групових досліджень, які восени минулого року проводили представники Комітету  виборців України.

– Судова реформа надзвичайно важлива і разом з тим найменш відома для суспільства. Ми проводили дослідження із фокус-групою про обізнаність щодо ходу судової реформи. Це була активна частина громади, лідери думок з усієї України. Результати наших досліджень показали, що більшість із них не знають деталей про судову реформу, лише найбільш розкручені у медіа теми. Наприклад, про електронні декларації суддів, хабарі та інше. Як мінімум варто оприлюднити інформацію по тих питаннях, які сьогодні не зрозумілі. Людям потрібно побачити ті підзаконні акти, які будуть чітко розписувати: як має впроваджуватися цей механізм, зокрема реорганізація судової системи. Натомість, окрім указу Президента, не маємо нічого. Для людей, як і для фахівців, не зрозуміло, як це має працювати, який результат маємо отримати. По суті маємо лише тезу від адміністрації президента на зразок: «Ми за світле майбутнє і за все хороше» – і на цьому крапка, – резюмує голова КВУ Рівненщини Олексій Горецький.

І дійсно, якщо про електронний суд, декларацію, переатестацію суддів у суспільстві щось таки чули, то про реорганізацію судової системи повної інформації не мають не те що активісти, а й самі судді. Бо фактично єдиний документ, де про це хоч щось сказано  – Указ Президента України №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів». А, як відомо, невідоме лякає найбільше.

До сьогоднішнього дня на Рівненщині близько двох десятків міських, районних та міськрайонних судів. Відомо точно тільки те, що після впровадження реформи, замість цих вісімнадцяти, працюватиме 8 окружних судів: Володимирецький, Гощанський, Дубровицький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський та Дубенський. Власне, останній буде створений шляхом об’єднання Демидівського районного, Дубенського міськрайонного, Млинівського районного та Радивилівського районного судів.

–  Яким чином ця реорганізація буде відбуватися  – не знаємо. Бо, на жаль, на виконання указу Президента України, жодного нормативно-правового акту станом на сьогодні не прийнято. Більше того, відсутні навіть проекти таких актів. Одне-єдине врегулювання цього питання міститься в нашому «профільному» законі «Про судоустрій та статус суддів». Однак цей закон не те що в повній мірі, він зовсім не визначає сам процес здійснення цієї реорганізації. Знаємо тільки, що має бути призначений наказом голови державної судової адміністрації України тимчасово виконуючий обов’язки керівник апарату відповідно новоствореного суду. На нього буде покладено обов’язок здійснення реєстрації нової юридичної особи. І в подальшому, коли буде створено нову юрособу, можливе переведення, переміщення чи перехід судді за конкурсом у новостворений суд. Та на практиці в Україні маємо  тільки одного т.в.о. керівника апарату  в Чернівецькій області. Але й то тільки на папері, бо станом на сьогодні жодні кошти, навіть на здійснення реєстрації юридичної особи, із держбюджету не були виділені, – розповідає суддя Рівненського міського суду Вікторія Галінська.

За словами судді, на впровадження реформи на Рівненщині кошти ще теж не виділяли. Та що там кошти, за попередньою інформацією від представників Феміди, наразі навіть не обговорено кандидатів на посаду т.в.о. керівника апарату по окружних судах Рівненщини. Не встановлені і кінцеві терміни впровадження указу в дію.

– Зі слів Зіновія Холоднюка – голови судової державної адміністрації України – процес реорганізації має відбутися до кінця 2018 року і, можливо, затягнеться до початку 2019  року. Тож навіть ми не знаємо, коли громадяни зможуть відвідувати новостворений суд, – каже Вікторія Галінська.

Судді Рівненщини до цієї реорганізації ставляться з пересторогою. Адже по суті їхньої думки і не запитали: офіційні обговорення відбувалися тільки на верхах.

В адміністрації Президента запевнили, що реорганізація судів призведе тільки до позитивних змін. Адже більше не буде судів, де є лише три судді, один із яких на лікарняному, друга в декретній відпустці, а третій іде у відпустку або в нього закінчилися повноваження – і, як наслідок, у районі відсутнє правосуддя. Тому районні суди укрупнюватимуться, 2-3 райони будуть об’єднані в один окружний суд у середньому зі штатом у 9-12 суддів. Та разом з тим, громадяни – мешканці окремих районів  – зможуть звертатися у суди своїх районних центрів. Бо приміщення суду як існувало, так і існуватиме. Там будуть працювати судді, канцелярія, але юридично це буде суд, об’єднаний із судом або судами сусідніх районів. Таким чином, якщо в конкретному районі з якихось причин у суді не буде суддів, то громадянин хоча б матиме можливість звернутися до суду в сусідньому районі.  Така модель начебто ефективніша, ніж нинішня.

– Станом на сьогодні у Радивилівському міському суді наразі немає власного представника Феміди. За останньою інформацією, там працює тимчасово переміщений суддя із Демидівського міського суду. Тож із реорганізацією там хоча б запрацює правосуддя. І люди врешті матимуть можливість, аби їх справу хтось послухав. Бо станом на сьогодні нічого ніхто не слухає, їх справи просто складають у канцелярії з липня 2017 року, – каже Галінська.

Та для забезпечення ефективної роботи має бути створена інформаційно-телекомунікаційна система. Про її дію в окремих судах положення уже прийняли. Проте не у всіх, бо поки впроваджують тільки пілотний проект. Рівненщину поки взагалі оминули.

– Наразі ми не маємо відповідного технічного забезпечення. Ті комп’ютери, ті системи, які у нас є, не можуть належним чином забезпечити діяльність суду. Програми, з якими ми працюємо – ще 2011 року. Маємо проблеми із технічним забезпеченням. Комп’ютери у нас старі, тож створення і дія нової системи у нас можлива тільки за умови оновлення техніки, – каже суддя Галінська. І додає: – Нині у міському суді працює 25 суддів, 9 – у районному. Проте приміщень для проведення судових засідань вже зараз не вистачає. Адже на сьогоднішній день у міському суді відбувається розгляд від 10 до 20 справ, після об’єднання їхня кількість зросте у рази. Тому як це функціонуватиме – ми не знаємо.

Представники Феміди переконані, що із реорганізацією навантаження на суди лише збільшиться.

Не бачать позитиву в реорганізації і адвокати. Принаймні не знайшла такого представниця голови Ради адвокатів у Рівненській області Юлія Щербяк:

– Я особисто так і не зрозуміла, в чому буде перевага і яка ідея в цій реорганізації закладена. Так само як і те, який позитив вона матиме для громадян. Оскільки по суті штат не змінюється, тобто економії коштів немає. Об’єднується кілька судів. А це означає, що мешканці районів із усіма заявами, клопотаннями та позовами мають їхати в одну установу, де мають реєструвати свої документи. Чи це є реформа на покращення умов доступу перш за все для пересічних громадян? Напевне, що ні. Я бачу єдиний зміст, який за цим всім криється: на етапі реорганізації – створення нових судів, перехід суддів з одного робочого місця на інше – це просто відсіювання. Створення такого собі сита, коли когось приймуть на роботу в новий суд, а когось не приймуть. Але як цей процес буде відбуватися  – не зрозуміло. А такий підхід сприймається не зовсім позитивно, – каже Щербяк.

Тож поки представники Феміди, затамувавши подих, чекають хоч якусь інформацію від законотворців. Аби розуміти, в якому напрямку рухатимуться далі і що чекати від судової реформи, окрім як загальних фраз про «європейське майбутнє».

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ