Копитком – по народності: «Верес» повертається в Рівне

На наступний день після завершення сезону Прем’єр-ліги керівництво «Вереса» виступило з неприємною, але очікуваною для багатьох рівненських уболівальників заявою.

Президент «народного» клубу Богдан Копитко заявив, що в наступному сезоні УПЛ його команда, яка має право виступу в елітному дивізіоні, буде перейменована на ФК «Львів». Тоді як «Верес», швидше за все, виступатиме у Другій лізі і повернеться до Рівного.

З моменту виходу в світ казки під назвою «Народний клуб Верес Рівне» від знаного у місті байкаря Олексія Хахльова минуло три роки. За цей період футбольний бізнес-проект встиг перейти з рук в руки, мінялися менеджери та маркетологи, приходили нові тренери та гравці. Віддані рівненські вболівальники з самого початку повірили у відродження рідного «Вереса». А про феномен місцевої «Барселони» не говорив хіба ледащий.

Перші два сезони були справді казковими. На матчі рівнян у Другій та Першій лігах приходили тисячі вболівальників, заповнюючи всі можливі і неможливі трибуни «колізею». Команда тішила фанатів перемогами, з кожним сезоном підвищуючи планку своїх амбіцій.

Перший тривожний дзвіночок пролунав у червні 2016. Співвласником «Вереса» стало ПАТ «Львівський холодокомбінат» Богдана Копитка, яке отримало 61% акцій клубу. Інша частина залишилася у власності громадської спілки рівненського клубу. Фактичним директором товариства став колишній гендиректор «Карпат» Ігор Дедишин. Тодішній президент клубу та засновник його «народності» Олексій Хахльов два роки тому заявляв, що залучення у «Верес» нових партнерів та спонсорів є вимушеним, адже утримання команди потребувало значних капіталовкладень. Більшість рівнян продовжували вірити, але з’явилися й перші скептики.

З приходом до клубу львівських інвестицій результати команди пішли вгору ще швидше. Щойно вийшовши в Першу лігу, «Верес» Мазяра одразу закріпився серед лідерів. Надихнувшись таким проривом, міський голова Рівного заговорив про необхідність реконструкції стадіону «Авангард». Тим більше, що все ближчою ставала донедавна фантастична та далека Прем’єр-ліга. Завдання по виходу в УПЛ на футбольному полі виконати не вдалося, але рівнян таки пропустили в елітний дивізіон замість чернігівської «Десни» всупереч спортивному принципу та здоровому глузду.

Оскільки ні стадіону, ні тренувальної бази в Рівному не було, «Верес» шукав притулок в іншому місті. Врешті, досі рівненська команда, осіла у Львові. У більшості рівнян ще жевріла віра, що львівський вояж є тимчасовим і з завершенням реконструкції «Авангарду» червоно-чорні повернуться в рідне місто. Керівництво «Вереса» всіляко підживлювало ці очікування, заявляючи, що клуб є і буде рівненським.

Наприкінці минулого року хитка «народність» клубу в очах своїх же шанувальників похитнулася ще більше. На тренерському містку «Вереса» почали відбуватися незрозумілі нікому рокіровки. Апогеєм всіх процесів стало юридичне перебазування клубу до Львова. Навіть після цього Копитко і Хахльов твердили, що це вимушений крок і рівнянам переживати не варто.

Про ймовірну появу нового львівського клубу в УПЛ говорили задовго до офіційної інформації. Втім і ці чутки президенти «Вереса» спростовували. Незабаром Олексій Хахльов залишив посаду «кабінетного президента» клубу, залишивши керівництво над своїм «народним» дітищем Богдану Копитку. Для багатьох стало очевидним, що львівський бізнесмен будує команду під себе, у своєму місті. Олексій Хахльов передав власнику «ЛІМО» готовий продукт, у який повірили рівняни, але так само швидко розчарувались, відчуваючи себе обманутими.

– Краще будувати власне, у себе вдома – цеглина за цеглиною, крок за кроком. Понадіялись на дядю з купою бабла – от дядя нами натішився і бортанув. Буде всім наука на майбутнє, – написав у фан-спільноті «Вереса» вболівальник клубу Володимир Фінкевич.

Від всієї «народності» не лишилося і сліду. З моменту відродження «Верес» ставили у приклад іншим містам. Численні віце-президенти клубу створювали штучне враження, що проект розвивається: активно просувалися різноманітні акції, розширювалася лінійка червоно-чорного одягу та символіки, члени клубу обмінювалися досвідом з німецькими колегами. Але зникало відчуття справжності. «Верес» потроху ставав чужим і цей процес був невідворотнім.

– Відчуваю себе повним лохом. Став членом «народного» клубу. Зробив безкоштовно сайт «народному» клубу. Якщо Копитко думає, що він найрозумніший, то дуже помиляється. Гнів рівнян може дуже вдарити по його бізнесу. Пропоную бойкотувати продукцію ТМ «Лімо», – написав рівнянин Ігор Гляйх.

Зараз з «народного» клубу сміється вся футбольна Україна. Не до сміху лише рівнянам, які свято вірили та щиро вболівали. Ще свіжі в пам’яті «два кольори», які лунали перед матчами на розвалинах «Авангарду», бомбардирські злети Лакусти та Степанюка, перемога над «Іллічівцем» та поразка від «Десни», емоції Мазяра та дисципліна Вірта. Це речі, які не купиш за гроші, не перейменуєш і не вкрадеш. Саме за це рівненські уболівальники люблять і любитимуть свій рідний «Верес» – навіть у Другій лізі.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ