Віряни відзначають пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги

Сьогодні 24 липня православна церква відзначає пам’ять святої рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени.

Батьки блаженної Ольги хоч і були язичниками, однак з дитинства прищепили їй правила чесного й розумного життя, яких дотримувалися самі. Давнє передання розповідає про її першу зустріч з майбутнім чоловіком – князем Ігорем з роду Рюриковичів. Молодий князь прибув з Києва до своїх володінь і мав потребу перебратися на протилежний берег річки Великої. Покликавши перевізника, він приємно здивувався, що в човні виявилася дівчина, та ще й дивної вроди. Запалала в князя похіть і став він схиляти красуню до гріха. Та не такою була юнка: не лише вродливою, але й розумною і цнотливою. Присоромивши Ігоря, нагадала йому про князівське достоїнство володаря і судді, який має бути світлим прикладом добрих справ для своїх підданих. Мудрий урок отримав молодий князь і надовго запам’ятав її слова, її вроду.

А вже як прийшов йому час вибирати собі наречену, то жодна з київських не прийшлася йому до серця. І згадав він свою зустріч з Ольгою, і послав у землю Псковську свого родича з конкретним завданням – привезти її до Києва. І в 903 році, про гучне весілля знали всі жителі Києва.

Але є інший варіант розвитку подій. У Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» Нестора говориться трохи по-іншому: «…приведе собі жену от Плескова іменем Ольгу». Річ у тому, що відомий дослідник православно-словянської старовини архімандрит Леонід ще в XIX ст. стверджував, що мова йде про болгарське місто Плесков. Досліджуючи літописи ХІХ ст., отець Леонід зрозумів, що княгиня Ольга була родом з Болгарії з міста Плескова, заснованого ще Константином Великим, і за походженням була болгарською княжною. Своє дослідження отець Леонід підтверджував ще й тим, що духовним наставником і постійним супутником до кінця її життя був пресвітер і чернець Григорій, також болгарин.

У 948 році князь Ігор обходив свої володіння з метою контролю за збором державної данини в натуральному вигляді, з цього приводу виник у нього конфлікт з древлянами, який завершився досить трагічно – князя було вбито. Сильна волею вдова міцно взяла княжу владу у свої руки, оскільки син Святослав був ще неповнолітнім. У керівництві поводилася як сильний і розумний чоловік. Підтримувала дружні стосунки зі Сходом – Візантією, а згодом налагодила їх і з Заходом.

Минав 955 рік. На прикладі Візантії Ольга чітко побачила, як, турбуючись за державне і політичне життя, треба багато уваги приділяти життю духовному, релігійному. У столиці Візантії Ольга приймає Хрещення від Вселенського патріарха Феофілакта. Хрещеним батьком був сам імператор Візантії Константин Багрянородний. Саме це й стало підставою для щасливої Ольги відмовити імператору вийти за нього заміж. Вдруге виходити заміж княгиня не збиралася, жила у чистому вдовстві і берегла княжу владу для свого сина Святослава.

У хрещенні Ольга отримала ім’я святої Єлени, матері імператора Константина, яка знайшла в Єрусалимі Животворящий Хрест Господній. Саме з його частини було вирізано й зроблено менший хрест, яким Вселенський патріарх благословив новохрещену княгиню Ольгу.

Приєдналась княгиня Ольга до християнства грецького, надійно заклавши фундамент Православної віри у Київській Русі на всі подальші часи. У цьому і був рівноапостольський подвиг Великої княгині Ольги. Повернувшись додому, свята Ольга зайнялася поширенням віри Христової серед народу Київської держави.

Блаженна Ольга часто хворіла й відчувала кінець земного життя. Просила сина після її смерті нічого не робити, що вимагав язичницкий звичай. Слухаючи матір, син гірко плакав, все обіцяв зробити, як вона просить і лише відмовлявся від прийняття Святої Віри. Причастившись Святих Божественних Тайн 11 липня 969 року, свята Ольга відійшла.

Пресвітер Григорій виконав всі її заповіти і провів чин християнського поховання. Відомо лише, що після спорудження рівноапостольним князем Володимиром Десятинної церкви, святі мощі княгині Ольги були урочисто перенесені до неї. Подальша їх доля невідома. Свята рівноапостольна княгиня Ольга була канонізована в 1547 році.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ