Хто і як змінює життя наркозалежних у Рівному

В Україні практикують замісну і підтримувальну терапію (ЗПТ). Лікарі кажуть, що за допомогою легальних наркотичних препаратів, які пацієнт отримує в лікарні, вдається блокувати певні рецептори в нервових клітинах. Завдяки цьому людина може перестати вживати ін'єкційні наркотики.

Слід зауважити, що практичне впровадження ЗПТ у світі триває вже понад 40 років. Понад 60 країн світу взяли на озброєння й визнали ефективність зазначеного методу лікування: США (більш як 200 тис. пацієнтів), Великобританія (128 тис.), Франція (105 тис.), Італія (91 тис.), Іспанія (89 тис.), Німеччина (75 тис.), Австралія і Нова Зеландія (понад 20 тис.), Канада (15 тис.), Китай (12 тис.).

Усього у світі на цей час налічується понад 800 тисяч пацієнтів програм замісної терапії, і рік у рік їх стає більше, у т.ч. за рахунок країн пострадянського простору. Лише Росія, Туркменистан і Таджикистан офіційно не визнають цього методу.

В Україні програми ЗПТ під постійним медичним контролем та наглядом з боку правоохоронних органів реалізовуються з травня 2004 року. У Рівному, за словами завідуючого наркологічним відділенням КП «Рівненський обласний центр психічного здоров’я населення» Ігоря Драганчука, на замісній терапії 80 осіб.

– Є такі люди, яких зняли з обліку. Вони одужали. Є такі, які повертаються до наркотизації. Є ті, які отримують препарати замісної терапії: вони вже більш-менш адаптовані, працюють створюють сім’ї і замісна терапія дає їм можливість займатися своїми справами й не бути наркозалежним. Хоча ця терапія перш за все призначена для того, щоб мінімізувати шкідливий вплив наркотиків на людину і самого наркозалежного на суспільство: зменшується криміногенна напруженість, бо наркозалежний не шукає коштів чи наркотиків будь-якими шляхами, а просто приходить і отримує препарат в лікувальному закладі, – розповідає Ігор Драганчук.

Оскільки препарати пацієнтам щоденно видають медики, то передозування неможливе.

– Кажуть, що наркоманів колишніх не буває. І в переважній більшості, це твердження правдиве, бо і справді бувають такі ситуації, коли людина відмовляється від наркотиків на 10-20 років, але при певних обставинах може знову почати вживати. Хоча є випадки, коли проліковані живуть без наркотиків. Основне в лікуванні – мотивація. Якщо є мотивація пацієнта  – буде результат, – підсумовує завідуючий.

Олександр Муляр – наркозалежний у минулому – каже, що ніколи не був на замісній і підтримувальній терапії, однак ставиться до неї скептично. Мовляв, це заміна одних наркотиків іншими:

– Як на мене, то це фактично рух у тому ж напрямку.

Чоловік впевнений: для одужання потрібна сила волі. Все, мовляв, у руках кожного.

Медики ж зауважують, наркотична залежність – хронічне захворювання, яке рецидивує. Й іноді самого бажання пацієнта замало. Адже захворювання характеризується: вираженим (компульсивним) потягом до повторного прийому психоактивних речовин, зниженням або втратою контролю над їх прийомом, вираженими негативними переживаннями (тривога, дисфорія, безсоння) в разі неможливості отримати доступ до них.

При розвитку наркозалежності відзначають загальний для всіх її варіантів шлях.

Спочатку з’являється імпульсивний потяг до прийому речовини, який більшою мірою асоціюється з позитивними переживаннями (ейфорія, відчуття психічного і фізичного комфорту, почуття задоволення).

Але поступово, в ході розвитку процесу, починає переважати потяг, пов’язаний переважно з потребою в усуненні негативних переживань (дисфорія, відчуття дискомфорту, різноманітна психо-вегетативна симптоматика), які асоціюються з синдромом відміни – гострим абстинентним синдромом.

– Не всім допоможе одна й та ж лікарня, чи християнська організація… Кожному своє… – розмірковує рівнянин Сергій, який вже четвертий рік поспіль приймає замісні і підтримувальні препарати.

Вживати наркотики він почав ще у 1998 році.

– Мені було цікаво в принципі. Тоді це ще були такі поняття, як «рекітери». Ми на них рівнялися. Тоді наркотики вживали найкрутіші хлопці та найгарніші дівчата. Це було модно. Звісно, якби можна було повернути час назад, я б просто перегорнув цю сторінку… Бо далі просто почалося страшне… – розповідає чоловік.

Його мама, яка запідозрила лихе, взялася рятувати сина: відправляла у різні реабілітаційні центри, оплачувала дороговартісне лікування, однак, тільки-но молодий чоловік повертався додому  – брався за своє.

– Перший раз в такий центр я потрапив у 2002 році. Однак після лікування знову почав вживати наркотики. Найдовше, де я затримався – це був Житомирський центр наркозалежної молоді. Я проходив курс лікування, але потому знову повертався до наркотиків. Мені це вже навіть набридло. Вже й здоров’я почало підводити:  зубів практично не мав, гепатит … Врешті, коли перепробував все, пішов на цю замісну терапію. І за роки, які я приймаю ці замісні препарати, вилікував гепатит С, вставив зуби… Відмовитися повністю – сил поки нема.  Та й в принципі і нинішній стан речей мене влаштовує. Зрештою, попередній мій досвід показує, що надовго мене не вистачає. Чесно кажучи, коли я ставав на програму, в глибині душі думав – «покайфую». Але той препарат, метадон, який отримую, тут суттєво відрізняється від того, який діставав на вулиці. Цей не дає такого сильного ефекту. Кайфу ніякого. Єдине – іноді від нього просто хочеться спати, – розповідає чоловік.

За словами лікарки кабінету Замісної і підтримуючої терапії Тетяни Пасічник, із 80 пацієнтів є один, який виявив бажання знижувати дозу поступово.

– Перед тим як призначити початкову дозу препаратів для пацієнта, ми його обстежуємо, проводимо необхідні дослідження…  Ця початкова доза з часом корегується відповідно до скарг пацієнта. Пацієнт сам підписується нам на цю терапію і так само він може згодитися на поступове зниження дози до повної відмови від препаратів. Ці ліки в аптеці не відпускаються, – розповідає лікарка.

І медики, і пацієнти сходяться на одному: наркозалежність – хвороба, якою людина хворітиме решту свого життя. Це важливо визнати й прийняти. Але її потрібно тримати під контролем. Бо за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні щорічно тільки кількість ін’єкційних наркоманів збільшується на 10%.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ