Зелене Рівне: міф чи реальність?

Поволі відходять у небуття часи, коли Рівне було прикладом для інших обласних центрів України по кількості зелених насаджень, парків та скверів. Створене здебільшого за радянських часів зелене «обличчя» міста швидкими темпами стирається. На його зміну приходять незліченні рекламні вивіски, бездумно захаращені комерцією центральні вулиці та низька екологічна культура мешканців у сукупності з бездіяльністю влади.

Приватна територія

Для розуміння існуючої проблеми достатньо прослідкувати за стрімким збільшенням кількості зрубаних дерев в обласному центрі. На вулиці Симона Петлюри минулоріч зрізали три здорових дерева. Нещодавно така ж доля спіткала ще одне дерево біля магазину «Фокстрот» на цій же вулиці. На Відінській та Київській підприємці вирішили позбутися пишних ялин.

– Щоб видалити дерево, потрібна заявка від мешканців, підприємства чи організації. Жодного дерева без дозволу і ордеру не зноситься. Це все контролюють відділи екології. Однак якщо дерево знаходиться на території якогось підприємця, то він і до нас не звертається – сам його ріже. Ми не можемо заборонити, адже це приватна територія, – розповідає директорка Рівненського міського тресту зеленого господарства Ірина Савчук.

Бракує в’язів

Втім, за її словами, дерева у місті не тільки зрізають, але й висаджують. Лише протягом 2017 року комунальне підприємство в парках, скверах та вулицях міста висадило більше трьох сотень декоративних дерев та 4,5 тисячі кущів на загальну суму у 409 тисяч гривень. Зелені зони обласного центру збагатили кущами свидини, самшиту, спірея та іншими рослинами. На вулицях Рівного також висадили молоді берізки, клени, туї та липи. Кажуть, що останні – найбільш популярні та добре адаптовані в міських умовах дерева.

– Є список дерев, які добре поглинають шкідливі речовини, викиди та пил. Все це залежить від листової пластинки. Однак всіх дерев, які нам рекомендують, ми дістати не можемо. Наприклад, один із найрекомендованіших – в’яз, – додають у тресті.

Восени минулого року рівненська активістка Оксана Майборода надіслала інформаційний запит щодо висаджених трестом катальп, запідозривши, що саджанці були сухі. Директор комунального підприємства заперечує ці звинувачення.

– Я рекомендую активістам приїхати весною і подивитися, чи ці дерева сухі, чи ні. Сухі саджанці ми не висаджуємо. Тому вважаю, що це просто наклеп, – зазначає Ірина Савчук.

Гарна картинка

Водночас представники ініціативи з озеленення міста «Сад історій» впевнені, що міський трест здатен краще виконувати покладені на них обов’язки. Адже в Рівному є проблеми з доглядом дерев, багато пошкоджених неправильною обрізкою та кронуванням. Натомість висаджується менше, порівняно з видаленням, і є дуже багато питань до якості саджанців. До того ж в обласному центрі не ведеться облік зелених насаджень. Окрім того, уже другий рік інформацію про діяльність тресту активісти отримають через інформаційні запити, хоча згідно із законодавством, звіти повинні бути обов’язково оприлюднені.

– Трест посилається на відсутність сайту, хоча за 20 мільйонів, що вони отримали минулого року, найпростіший сайт можна було би зробити, – зазначають представники «Саду історій».

У свою чергу директорка зелентресту міста розповіла, що у Рівному спостерігається не лише несанкціонована вирубка, але й висадка дерев. Мовляв, трапляється, що певні організації або прості мешканці хаотично садять дерева, згодом не доглядаючи за ними. При цьому зелені насадження не відповідають жодним стандартам та дозволам.

– У нас є багато громадських організацій, де люди просто виходять на «суботники» і висаджують дерева. Хоча є правило в законодавстві, що жодне дерево чи кущ не може бути висадженим без дозволу. Саджанці можуть бути метрові, півметрові. Звичайно, що при покосах вони нищаться, ніхто їх не доглядає та не поливає. Громадськість висадила, зробила гарну картинку, засвітилися на телебаченні і все, – говорить начальниця міського тресту.

Деревопади

Двічі за останні півроку значної шкоди рівненським зеленим насадженням завдала негода. Якщо в жовтні минулого року сильний вітер повалив десятки дерев, то на початку лютого у Рівному стався один із найсильніших «деревопадів» за останнє десятиліття. Внаслідок сильного налипання мокрого снігу на гілля дерев було повалено та скалічено більше трьох сотень зелених насаджень. Вивозити пошкоджену деревину взялися комунальники. Один лише трест вивіз 124 дерева. Зламане гілля в подальшому переробляють, а дрова утилізують. Водночас залишається проблема з вивезенням дерев із важкодоступних місць.

– У важкодоступних місцях, таких як біля Усті, працюємо або в сухий період, або в морозний. Під час морозів намагалися зайти біля Водоканалу – що змогли, те й витягнули. Дерева, які впали, витягуємо на інший берег тракторами та човном. Зараз в Гідропарк не заїхати. Трохи підсохне, буде можливість – повитягуємо інші дерева. Дуже багато насаджень було пошкоджено в парках – вічнозелених туй, ялівців. Зараз проводимо підживлення дерев на літо, на цілий сезон. Ми обмежені тим, що весняний сезон дуже короткий, «розтанення» землі дуже довго триває, – пояснюють у тресті.

Вандали і топінг

Часто шкоди зеленим насадженням завдає не лише негода, а й мешканці. Традиційними стали випадки крадіжок квітів з клумб та нищення вандалами дерев та кущів. Минулого року двох злодюжок вдалося затримати патрульним поліцейським. Один з крадіїв намагався викрасти самшит, а інший – троянди з бульвару Незалежності. Хоча комунальники бідкаються, що боротися з вандалами дуже проблематично.

Однією з проблем залишається неправильна обрізка дерев, так званий топінг. В тресті зазначають, що їхня організація кронує лише швидкоростучі тополі та верби. Додаючи, що часто дерева калічать енергетики, яким доводиться обрізати гілля, та приватні підприємці – на благо рекламних вивісок. Через декілька років такі дерева доводиться повністю зрізати.

– Був семінар у Львові, де німці вчили нас обрізати дерева. Вся цивілізована Європа налаштована на те, щоб дереву дати життя, а не знищити його в міських умовах. Тому що йому і так доводиться нелегко в місті. Кронування верб доцільне. Це один із спосіб як зберегти зелень в болотистих місцях, зберегти зелені насадження та знищити їх аварійність, – розповідає Ірина Савчук.

Граби і магнолії замість тополь

З найближчих планів тресту зеленого господарства – зрізання з обох сторін старих, аварійних тополь по вулиці Соборній в районі Луцького кільця та висадка на їх місці молодих дерев. Швидше за все висадять граб пірамідальний, який швидко адаптується до міських умов.

– У Львові ці дерева були висаджені вздовж найбільш загазованої вулиці – Липинського. Ми їздили до львів’ян і побачили, що ці дерева добре акліматизуються. Будемо пропонувати міській владі саме їх. Кущі ми звідти заберемо, тополі теж – хоча б частково. Побачимо, як воно себе покаже, – додають у тресті.

По закінченні капітального ремонту дороги на Шухевича планують зрізати  тополі й вздовж цієї вулиці. До слова, ці дерева не так давно обрізали. На оновленій вулиці хочуть застосувати нові породи дерев, які добре адаптуються до вітряних умов. Ймовірно, висадять магнолії.

– По Шухевича відбуватиметься поступовий процес – там є два ряди тополь. Вони не дуже заважають. Ми будемо ще вздовж дороги висаджувати дерева. Один ряд тополь хотілося б забрати. Вулиця Шухевича підвладна всім вітрам, а дерева хоч трохи стримують ці вітри. Тополями раніше дуже часто засаджували автомагістралі, тому що це дуже швидкоростуче дерево, – каже Ірина Савчук.

Парки радянського періоду

Замінювати планують і хворі та дуплисті дерева біля головного корпусу НУВГП. На їх місці планують висадити молоді клени. Втім, попередньо планують порадитись із громадськістю. Найближчого понеділка комунальники зрізатимуть аварійну липу біля візового центру на Петлюри. У зв’язку з цими перекриватимуть рух транспорту. Директорка міського тресту погоджується, що в центральній частині міста не вистачає зелених насаджень, тому планують більше працювати в цьому напрямку.

– Завжди хочеться якомога більше озеленити місто. Колись була така штука як містобудування. Існували нормативи зелених насаджень. Якщо створюється новий мікрорайон, обов’язково має створитися або сквер, або парк для прогулянок мешканців. Всі наші парки та сквери були заплановані ще в радянський період. На «Північному» з’явився парк Просвіти та два невеличкі парки між будинками на Волинської Дивізії. Зараз активно забудовується «Ювілейний». Але, окрім парку «Хімік», там поки що нічого немає. Хоча в забудові біля Луцького кільця так і напрошується зелена зона, – говорить очільниця рівненського тресту.

У жовтні минулого року «Сад історій» провів власний облік і оцінив стан дерев на центральних вулицях (Петлюри, Словацького, Мазепи, пр. Миру тощо) та позначив їх на інтерактивній мапі. Результати волонтерського обліку наступні: з 261 внесеного на мапу дерева, 161 потребує якісного догляду через пошкодження, 24 позначено як здорові, решта 76 дерев – знищені топінгом (обрізкою скелетних гілок), вражені омелою або засихають, тому потребують видалення та заміни. Цьогоріч дослідження продовжать, щоб проаналізувати рівень озеленення міста.

Місто, в якому хочеться жити

– Ми будемо уточнювати площу зелених насаджень, дослідимо температурний режим в окремих мікрорайонах, якість повітря, як розподіляється фінансування. В результаті цих досліджень буде виявлено найбільш проблемні місця, які потребують зелених насаджень і мають стати пріоритетними для міста в найближчі роки, – пояснила представниця ініціативи з озеленення міста «Сад історій» Оксана Майборода.

Активісти зазначають, що усі висадки здійснені «Садом історій», завжди погоджуються із міською владою, керівництвом парку Шевченка чи УЖКГ. Під час таких заходів людям наголошують, що у місті не можна садити дерева, де заманеться, а лише у погоджених місцях. Наразі розробляється такий механізм, за яким кожен рівнянин міг би запропонувати свій проект по озелененню міській владі.

У тресті зеленого господарства додають, що не проти співпрацювати з громадськими організаціями, зокрема «Екоклубом» та «Садом історій». Оскільки є низка питань, які можна вирішити лише спільними зусиллями. Нарікають на підприємстві на застарілість та невелику кількість техніки, яку доводиться компенсувати людськими ресурсами. Нещодавно придбали пристрій, який дозволяє дробити пеньки, щоб вони не залишалися в землі. Всього на підприємстві працює 150 людей, в сезон ця кількість збільшується до двохсот працівників.

Зважаючи на вищезазначені проблеми, Рівне вже не є тим насичено-зеленим містом, яким ми його можемо бачити на листівках середини 1990-х років, яскравих альбомах та розповідях старожилів. Однак дієві рішення, спрямовані на збільшення зелених насаджень, а також взаєморозуміння влади та мешканців, можуть стати запорукою становлення зеленого міста, в якому хочеться жити.

Вам також можуть сподобатись
Комментарі
Завантаження...
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ